Із 8 листопада 2021 року застосовуватиметься наказ МОЗ “Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням” від 04.10.2021 р. № 2153.
Як результат – невакцинованих проти COVID-19 працівників держорганів та закладів освіти відсторонятимуть від роботи.
Держпраці прокоментувала процедуру недопуску працівників без наявності документів про вакцинацію, про що можна ознайомитись за посиланням.
Своєю чергою МОЗ підготував форму довідки щодо протипоказань до вакцинації проти COVID-19, яку працівник буде надавати роботодавцю.
Проте питань у роботодавців та працівників щодо процесу вакцинації залишається вдосталь. Саме тому на окремі із них продовжила відповідати Держпраці.
1. На який строк відстороняють працівника від роботи у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації проти COVID-19?
Зважаючи на зміст норм Наказу № 2153, фактом, який зумовлює закінчення строку відсторонення працівника від роботи, є:
– закінчення дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, або
– отримання працівником обов’язкового щеплення проти COVID-19.
2. Чи може працівник у період відсторонення від роботи піти в оплачувану відпустку?
Відсторонення працівника від роботи – це тимчасове увільнення працівника від виконання ним трудових обов’язків, передбачених умовами трудового договору.
Натомість право на відпустку залежить від часу визначених законодавством умов (кількість відпрацьованого в робочому році часу, стаж роботи, соціальний статус, навчання тощо). Факт відсторонення відсутній серед умов, які визначають або обмежують право на відпустку.
Тому за наявності у працівника права на відпустку відповідно до норм законодавства, йому можуть бути надані за його згодою як оплачувані відпустки, так і відпустки без збереження зарплати відповідно до ст. 25 та 26 Закону України «Про відпустки».
3. Чи можна оформити простій для невакцинованих працівників? Як оплачувати такий простій?
Законодавство про працю не забороняє оформлювати простій з огляду на обставини, які унеможливлюють виконання працівником роботи через відсутність у працівників щеплень проти COVID-19.
Простоєм уважають зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).
В законодавстві чітко не регламентовано порядок та умови запровадження простою.
В залежності від обставин, які призводять до неможливості виконання працівниками робіт, може бути запроваджений як простій всього підприємства (установи), так і його окремих структурних підрозділів чи працівників.
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачують з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113 КЗпП).
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
