Товариство імпортує товар. При цьому виникають ситуації, коли товар, призначений для подальшої реалізації на митній території України, виявляється неякісним і потребує утилізації. Для утилізації неякісного товару товариство залучає сторонню організацію.

Крім того, в процесі здійснення Товариством господарської діяльності частина придбаних товарів може приходити в непридатний для використання стан через брак, псування, закінчення строку придатності, в результаті чого такі товари не підлягають подальшій реалізації і Товариство здійснює їх списання.

Щодо цього у податковому відомстві міркують так.

Різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з утилізації неякісного товару не передбачено – такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Оскільки товари ввезені на митну територію України у митному режимі «Знищення або руйнування» та при їх митному оформлені ПДВ не нараховується і не сплачується ПДВ на вартість ввезеного товару, підстави для формування податкового кредиту відсутні, а тому, відповідно, відсутні в даній ситуації і підстави для застосування пп. «г» п. 198.5 ПКУ.

Водночас супутні послуги, пов’язані з ввезенням таких товарів у митному режимі «Знищення або руйнування» та послуги з утилізації таких товарів не можуть розглядатися як такі, що придбані для використання в оподатковуваних операціях платника податку.

Тому на дату придбання таких послуг (в разі придбання їх до поміщення товарів у митний режим «Знищення або руйнування» – на дату поміщення у такий митний режим) платник податку зобов’язаний виходячи із сум ПДВ, сплачених у вартості таких послуг, визначити податкові зобов’язання відповідно до п.198.5 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлений ПКУ термін відповідну податкову накладну.

Якщо товари ввезені на митну територію України в митному режимі імпорту із нарахуванням ПДВ, але виникли обставини у зв’язку з якими такі товари підлягають утилізації, то такі товари розцінюються як товари, що не будуть використовуватися в оподатковуваних ПДВ операціях.

Відповідно, у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ПКУ виходячи із суми ПДВ, включеної до складу податкового кредиту за операціями із ввезення таких товарів на митну територію України.

Крім того, оскільки послуги з утилізації таких товарів, не можуть розглядатися як такі, що придбані для використання в оподатковуваних операціях платника податку, а тому на дату отримання таких послуг платник податку зобов’язаний виходячи із сум ПДВ, сплачених у вартості таких послуг, визначити податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлений ПКУ термін відповідну податкову накладну.

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!