Швидкоплинність процесів у бізнесі інколи змушує суб’єктів господарювання відходити від усталених правил ведення договірної роботи. Як наслідок – доволі часто постачання товарів або надання послуг відбуваються не на підставі договору, укладеного у формі єдиного документа, а за договором, укладеним у спрощеному порядку, – через обмін листами та первинними документами. Але чи завжди такий спосіб оформлення договірних відносин є безпечним?
Законодавче підґрунтя спрощеного порядку укладання договору
Законодавство дозволяє встановлювати правові відносини між підприємствами та здійснювати господарські операції на підставі як договору у формі єдиного документа, так і угоди, укладеної у спрощеному порядку (ч. 1 ст. 181 ГКУ, ч. 1 ст. 207 ЦКУ).
Винятком із цього правила є лише випадки, коли правові акти містять пряму норму про те, що договір дозволено укладати тільки через оформлення єдиного документа, або це логічно випливає з їхнього змісту. Зазвичай у таких правових актах ідеться про застосування типових або примірних договорів.
У разі ж якщо, скажімо, одна зі сторін домовленості з тих чи тих причин вирішить відмовитися від виконання зобов’язання, то довести факт правовідносин, що виникли у спрощеному порядку, зазвичай вдається в суді. Однак, звісно, за умови, якщо позивач зможе забезпечити належну доказову базу.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
