Відповідно до п. 291.3 ПКУ юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл. 1 розд. ХIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному гл. 1 розд. ХIV ПКУ.
Не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції» від 14.08.2014 р. № 1644-VII, прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Згідно з пп. 291.5.5 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.
Тобто частка засновників у розмірі не менше 75% статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юрособам – платникам єдиного податку.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку групи 3 може вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).
При цьому варто враховувати наступне. Придбання та продаж юрособою – платником єдиного податку групи 3 корпоративних прав інших юридичних осіб на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.
Зокрема, пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
