Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) платники ЄСВ – ФОП – платники єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів)) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з ПДФО (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з ПДФО (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Так, ФОП – платники єдиного податку груп 1-3 подають Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Мінфіном від 19.06.2015 р. № 578, у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
ФОП на загальній системі оподаткування подають Податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859, у складі якої формується додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ1).
Водночас абз. 1 п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-ХІІ, платники єдиного внеску, зокрема, ФОП, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску (абз. 2 п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
У випадку відсутності інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або її не отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у п.п. 4, 5 або 5 прим. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (абз. 11 п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
З огляду на наведене, платники єдиного внеску, ФОП, якщо вони не є роботодавцями, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, зокрема щодо подання звітності про нарахування ЄСВ.
Отже, якщо період військової служби демобілізованого ФОП повністю охоплює звітний (податковий) період (наприклад, військова служба демобілізованого підприємця проходила протягом усього звітного (податкового) періоду – 2025 рік), то Додаток 1 та Додаток ЄСВ 1 у складі відповідних декларацій не формується та не подається.
Водночас, якщо період військової служби демобілізованої фізичної особи – підприємця охоплює звітний (податковий) період частково (наприклад, звітний (податковий) період – 2025 рік, а період військової служби охоплює лише листопад – грудень 2025 року), то Додаток 1 та Додаток ЄСВ 1 подаються демобілізованим ФОП без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПКУ.
При цьому, в табличній частині:
Додатка ЄСВ1 – у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 4 – сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» (у разі відсутності доходу проставляється значення «0,00»), у графі 5 – розмір єдиного внеску у відс. – «22,00», у графі 6 – сума нарахованого єдиного внеску проставляється сума нарахованого єдиного внеску (графа 4 х графа 5, якщо графа 4 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»);
Додатка 1 – у графі 2 зазначається самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 3 – розмір єдиного внеску у відс. – «22,00», у графі 4 – сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки (графа 2 х графа 3, якщо графа 2 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»).
Джерело: “Я – Бухгалтер”
