Доволі обширний понятійний апарат нещодавно поповнили новим терміном, який, хоча законодавчо не закріплений, але все частіше вживаний у судових рішеннях. Інакше кажучи, у юридичному полі з’явився новий вид правочинів, системність укладання яких із часом почала вимагати класифікації для чіткішого виокремлення в окремий вид. Отже, сьогодні поговоримо про вид фіктивного правочину – фраудаторний.

Перше запитання, яке виникає, – якщо немає законодавчо затвердженого терміна, то чим регульоване тлумачення поняття “фраудаторний правочин”? Передусім зазначимо, що звертатися нині нам доведеться до правових висновків, зроблених суддями Верховного Суду, оскільки зараз саме там відбувається процес формування чітких ознак цього виду правочинів.

Так, суддя в постанові КЦС ВС від 14.02.2018 р. у справі № 379/1256/15-ц виклав окрему думку, зокрема, що фраудаторні правочини (правочини, які вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах. А саме:

– у банкрутстві;

– у разі неплатоспроможності банків;

– у виконавчому провадженні.

Наприклад: боржник (дарувальник), проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, та його діти (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора. Оскільки укладають договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора та направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які, хоча й не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок – не виключається визнання договору недійсним, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦКУ) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦКУ).

Договором, який учиняють на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір (див. постанову КЦС ВС від 07.10.2020 р. у справі № 755/17944/18).

Застосування конструкції “фраудаторності” за оплатного цивільно-правового договору має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, належить:

– момент укладення договору;

– контрагент, з яким боржник учиняє

<…>

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: