6 березня 2018 року набрали чинності зміни до Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами

Мінекономрозвитку наказом від 23.01.2018 р. № 80  затвердило зміни до діючих Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Ці зміни набрали чинності 16 березня 2018 року (з дня офіційного опублікування наказу). Крім пп. 11 пункту 2 змін до Правил (нова глава “Запальнички”), які наберуть чинності через десять місяців з дня офіційного опублікування наказу (тобто з 17 січня 2019 року).

Змінами, зокрема, встановлено, що суб’єкт господарювання:

• повинен забезпечити інформування споживачів про роздрібні ціни на товари в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) або покажчиків цін;
• може застосовувати до непродовольчих товарів, які реалізує, знижки або зменшення ціни, проводити їх розпродаж у порядку, установленому законом;
• повинен довести до споживачів інформацію про ціну товару, що була встановлена до початку застосування знижок або зменшення ціни, проведення відповідного розпродажу, а також ціну товару, установлену після їх початку;
• зобов’язаний забезпечити можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства.

Під час продажу непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва працівники суб’єкта господарювання зобов’язані надати споживачам необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, щодо:

• назви товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
• основних властивостей товару, номінальної кількості (маси, об’єму тощо), умов використання;
• вмісту шкідливих для здоров’я речовин, що встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
• наявності у складі продукції генетично модифікованих організмів;
• ціни (тарифу), умов та правил придбання товару;
• дати виготовлення;
• умов зберігання;
• гарантійних зобов’язань виробника (виконавця);
• правил та умов ефективного і безпечного використання товару;
• строку придатності (строку служби) товару, необхідних дій споживача після його закінчення, а також можливих наслідків в разі невиконання цих дій;
• найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації в державній системі сертифікації, споживачу має надаватись інформація про їх сертифікацію.

Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров’я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний довести до відома споживача інформацію про такі товари і можливі наслідки їх споживання (використання).

Нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію.

Інформація споживачу має надаватися згідно із законодавством про мови.

Виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про товар (якщо він не шкодить життю, здоров’ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цей товар з продажу та приводить інформацію про нього до відповідності.

Інформація про товар може бути розміщена в місцях, де його реалізують, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку.

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!