Згідно з абз. 1 пп. 141.4.2 ПКУ резидент, у т.ч. ФОП, фізособа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у т.ч. на рахунки нерезидента, що ведуться в нацвалюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп.пп. 141.4.3-141.4.5 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Положеннями пп. 141.4.4 ПКУ визначено, що сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у т.ч. ФОП, фізособою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юрособою чи ФОП), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту оподатковується за ставкою 6 відс. у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:
базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.
Відповідно до вимог п. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору. Порядок застосування міжнародного договору щодо доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений у ст. 103 ПКУ.
Застосування правил міжнародного договору здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору (п. 103.1 ПКУ).
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором під час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (абз. 1 п. 103.2 ПКУ).
Відповідно до абзацу другого п. 103.2 ПКУ застосування міжнародного договору у частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ПКУ.
Згідно з п. 103.4 ПКУ підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п.п. 103.5 і 103.6 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Пунктом 103.5 ПКУ встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Згідно з пп. 16.1.6 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233 (далі – Порядок № 1233), є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку № 1233).
Згідно з п. 2 Порядку № 1233 суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
Суб’єкти господарювання, що не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, ведуть облік сум таких пільг, які відображаються у додатку ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 (далі – Декларація).
Отже, ФОП, яка здійснила на користь нерезидента – юрособи виплату доходів (у т.ч. у вигляді фрахту) та міжнародним договором передбачено звільнення від оподаткування, подає Додаток ПП до Декларації (далі – Додаток ПП) зазначивши:
у графі 1 код пільги – 11020025;
у графі 2 найменування податкової пільги – Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України;
у графі 3 суму податку не сплаченого до бюджету у зв’язку зі звільненням від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародним договором України ((сума доходу із джерелом його походження з України х ставка податку згідно з п. 141.4 ПКУ (15% або 6% для доходів у вигляді фрахту) ÷ 100 відсотків);
у графах 4-5 (число, місяць, рік початку / закінчення строку користування податковою пільгою у звітному періоді) – дата початку та дата закінчення податкового (звітного) періоду, протягом якого резидентом було здійснено виплату доходів нерезиденту в такому податковому (звітному) періоді.
При цьому графи 6-8 не заповнюються.
Слід зазначити, що заповнення додатка ПП здійснюється на підставі показників Декларації та додатка ПН до неї.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
