Порядок застосування податкової застави контролюючим органом затверджено наказом Мінфіну від 16.06.2017 р. № 586.
Податкова застава є тимчасовим примусовим заходом забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений ПКУ.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності у день виникнення такого права і вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
При цьому, наявність податкового боргу є підставою для внесення майна боржника до податкової застави та реєстрації її у відповідному державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна.
Контролюючий орган для прискорення вжиття заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу користується інформаційними ресурсами, а саме:
– державним реєстром речових прав на нерухоме майно;
– єдиним державним реєстром МВС,
– земельним кадастром КМДА м. Києва.
Опис майна в податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу (заступника, уповноваженої особи), яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Які заходи здійснюють податкові органи стосовно фізичної особи для забезпечення погашення податкового боргу?
1. У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу – письмове повідомлення боржника про наявність податкового боргу.
Така вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
2. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів платника податків.
3. Після отримання рішення суду та виконавчого листа, контролюючий орган направляє виконавчий лист суду до відповідного органу державної виконавчої служби для вжиття заходів останнім щодо примусового погашення податкового боргу (п. 87.11 ПКУ).
В процесі виконавчого провадження здійснюються наступні заходи:
– стягнення коштів з рахунків боржника;
– арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника, що полягає в обмеженні права розпорядження або користування цим майном;
– заходи щодо тимчасового обмеження права виїзду фізичної особи – боржника за кордон.
З яких джерел платник податків може дізнатись про наявність податкового боргу? Як уникнути заходів щодо примусового стягнення?
Платник самостійно може дізнатись про наявність податкового боргу в такий спосіб:
– здійснивши звіряння розрахунків в Центрі обслуговування платників податків за місцем його реєстрації;
– скористатись власним «Електронним кабінетом платника податків» за умови наявності особистого електронного цифрового підпису;
– скориставшись послугою «Дізнайся більше про свого бізнес партнера» на сайті ДПС України та суб-сайті ГУ ДПС у м. Києві.
Якщо наявність податкового боргу у фізичної особи підтвердилась, необхідно здійснити наступні кроки:
1. З’ясувати причину виникнення податкового боргу, шляхом самостійного аналізу або шляхом звіряння розрахунків у Центрі обслуговування платників за місцем реєстрації.
2. Самостійно сплатити податковий борг;
3. У разі не згоди із сумою донарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання, оскаржити таке рішення в адміністративному або судовому порядку;
4. Скористатися правом розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу відповідно до норм ст. 100 ПКУ, у разі наявних для цього підстав.
Коли майно платника може бути звільнене від податкової застави та які підстави можуть бути для цього?
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
– отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
– визнання податкового боргу безнадійним;
– набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
– отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує будь-яку з вищезазначених подій.
Джерело: Бухгалтер 911 – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
