Державний центр зайнятості нагадує про ключові особливості роботи поза межами приміщення роботодавця.
1. Обов’язковість укладення трудового договору про надомну (дистанційну) роботу в письмовій формі
Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу (п. 6-1 ч. 1 ст. 24 КЗпП). На час загрози поширення епідемії умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.
2. Рівність надомних (дистанційних) працівників з працівниками, що виконують роботу в приміщенні роботодавця
Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені наявним трудовим договором (ст. 60 КЗпП). При цьому для надомників, організаційно-технічні умови праці яких близькі до прийнятих при розрахунку норм виробітку для робітників, що виконують аналогічні роботи в виробничих умовах, встановлюються ті ж норми, що і для зазначених робітників.
3. Особливості обліку робочого часу надомних (дистанційних) працівників
При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.
Водночас роботодавець зобов’язаний вести облік усіх надомників, яким він надає роботу, та вести реєстраційні листи робочих завдань, доручених надомнику, із зазначенням часу, відведеного для виконання завдань.
4. Компенсація деяких витрат надомним (дистанційним) працівникам
Працівники можуть виконувати роботу на своєму власному обладнанні. При цьому слід пам’ятати про зміст статті 125 КЗпП. Працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з працівником.
Адміністрація може дозволяти надомникам виготовлення виробів для підприємства з власних матеріалів і з використанням особистих механізмів та інструментів. Перелік видів власних матеріалів і кількість виготовлених з них виробів, а також порядок надання сировини і матеріалів визначаються в галузевій інструкції.
Організація в надомних умовах трудових процесів допускається тільки для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, а також практичні навички або можуть бути навчені цим навичкам для виконання певних робіт. Положення № 275 регулює спосіб визначення наявності таких умов.
За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватись витрати, пов’язані з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо). Це питання має бути вирішено при укладанні трудового договору.
5. Переважне право окремих категорій осіб виконувати роботу вдома
Переважне право на укладення трудового договору про роботу на дому надається:
– жінкам, які мають дітей віком до 15 років;
– інвалідам і пенсіонерам (незалежно від виду призначеної пенсії);
– особам, які досягли пенсійного віку, але не одержують пенсію;
– особам зі зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах;
– особам, які здійснюють догляд за інвалідами або тривало хворіють членами сім’ї, які за станом здоров’я потребують догляду;
– особам, зайнятим на роботах з сезонним характером виробництва (у міжсезонний період), а також навчаються в очних навчальних закладах; особам, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, в районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси) (Положення 275).
За бажанням жінки або іншої особи, яка фактично доглядає за дитиною до 3 років, у період їх перебування у відпустці по догляду за дитиною, вони можуть працювати вдома (ч. 8 ст. 179 КЗпП). Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою можливості виконання роботи вдома (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
