Законом, що коментується, ВРУ спробувала відновити справедливість щодо «екс-спецрежимників».

Нагадаємо, що з початку 2017 року спецрежим з ПДВ був скасований. Щоб попрощатися з ним, аграрії мали подати останню спецрежимну декларацію і погасити задекларовані в ній зобов’язання. Тобто вони мали «закинути» необхідні суми на:

• загальний ПДВ-рахунок (ряд. 18.1) і

• спецрахунок, відкритий у Держказначействі (ряд. 18.2).

Щоб аграрії могли це зробити у звичний спосіб — через додаткові електронні ПДВ-рахунки, їх мали закрити з дня, наступного за граничним строком сплати податкових зобов’язань ( п. 48 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Для «місячних» платників — 31.01.17 р., а для «квартальників» — аж 20.02.17 р.

Поява такої норми давала змогу аграріям не тільки без проблем провести розрахунки за останньою спецрежимною ПДВ-декларацією, а і в разі відсутності реєстраційного ліміту (РЛ) для реєстрації спецрежимної податкової накладної (ПН) збільшити його розмір з використанням цих додаткових ПДВ-рахунків.

Нагадаємо. Кошти, які надходили на такі рахунки, збільшували РЛ аграрія і розподілялися протягом наступного операційного дня після їх надходження у пропорції, визначеній у п. 209.2 ПКУ між держбюджетом і спецрахунком.

Однак сталося не так, як гадалося. Незважаючи на вимоги п. 48 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, Держказначейство заблокувало ці ПДВ-рахунки відразу після скасування спецрежиму (з 01.01.17 р.).

Тому аграріям довелося викручуватися із ситуації, що склалася.

1. Якщо не вистачало розміру РЛ для реєстрації спецрежимних ПН (їх реєстрували до 15.01.17 р.), доводилося поповнювати загальний електронний ПДВ-рахунок. Цим вони ставили себе у незручне становище, оскільки:

• по-перше, ці кошти не могли бути списані у рахунок погашення спецрежимних ПДВ-зобов’язань (ряд. 18.2 декларації). Для розрахунку за спецдекларацією довелося перераховувати кошти окремо на спецрахунок (див. нижче);

• по-друге, ці кошти не можна було повернути із загального ПДВ-рахунку. Адже після реєстрації ПН у аграріїв не вистачало для цього розміру РЛ.

Таким чином, ці кошти «зависли» на загальному ПДВ-рахунку.

2. Якщо потрібно було провести розрахунки за останньою спецрежимною декларацією, аграрії мали все робити у ручному режимі, тобто перераховувати кошти до бюджету (на загальний ПДВ-рахунок) і на спецрахунок із свого поточного рахунку. Якщо вони так зробили, то на суму, що пішла на спецрахунок (повз електронний ПДВ-рахунок), вони не могли збільшити РЛ.

І от Законом, що коментується, аграріям, яким не вдалося мирно розпрощатися із спецрежимом, законодавці подали «руку допомоги». У підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ з’явився п. 60, відповідно до якого до 31.12.17 р. аграрії зможуть збільшити собі РЛ на суму податкових зобов’язань, що була ними сплачена з 1 по 30 січня 2017 року з поточного рахунку в обхід заблокованого додаткового ПДВ-рахунку на свій спецрахунок.

Зробити це можна лише один раз протягом 2017 року. Для цього аграрію слід подати до ДФСУ заяву в довільній формі з копіями платіжних доручень про перерахування коштів з поточного рахунку на спецрахунок. Такі копії слід завірити у банку, в якому відкритий поточний рахунок.

Увага! Збільшити РЛ вам можуть тільки на суму, яка не більша розміру коштів, що мала бути спрямована на спецрахунок згідно з даними останньої спецрежимної ПДВ-декларації, крім уточнюючих розрахунків.

Але це не все. Аграріям, які через блокування додаткових електронних ПДВ-рахунків для реєстрації спецрежимних ПН поповнювали загальний ПДВ-рахунок, дали змогу повернути із загального ПДВ-рахунку завислі кошти. Для цього потрібно подати разом з декларацією з ПДВ додаток Д4, в якому заповнити розділ, що стосується повернення надлишкових коштів із загального ПДВ-рахунку.

Закон, що коментується, чинний з 15.04.17 р.

Децюра Сергій, Павленко Олексій

Джерело: БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ