Прийняття будь-яких управлінських рішень щодо розвитку й розбудови населених пунктів України неможливе без оформлення містобудівної документації, а саме генерального плану. Генплан — це відправна точка містобудівної діяльності й одночасно документ, який являє собою «погляд» на теперішнє і майбутнє конкретного міста, села, селища, відображений у паперовому й електронному вигляді. Простіше кажучи, це документ, у якому зафіксовано дійсний стан забудови і стратегію розвитку містобудівного майбутнього населеного пункту. Про законодавче регулювання, порядок складання та варіанти відображення в бухобліку генплану поговоримо в матеріалі.
(листи Мінрегіону та МФУ)
Альона Кісєльова, консультант газети «Бухгалтерія: бюджет»
Загальні моменти
Питання визначення, виготовлення і використання містобудівної документації на місцевому рівні врегульовано нормами Закону про МД1 та Порядку № 9262.
Генеральний план населеного пункту, за визначенням п. 2 ч. 1 ст. 1 і приписами ст. 17 Закону про МД, — це одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, довгострокової стратегії планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Загалом відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про МД планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій тергромад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
ВАЖЛИВО. У разі відсутності належно затвердженого плану зонування або детального плану території передання (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 24 Закону про МД.
<…>
Джерело: Бухгалтерія: БЮДЖЕТ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
