Приймаючи на роботу особу з інвалідністю, роботодавець має пам’ятати не лише про виконання нормативу працевлаштування такої категорії осіб, а й про дотримання пільг і гарантій, які встановлені для них. Аби підтвердити міру втрати працездатності й заявити про своє право на соціальні гарантії та пільги, особа має подати своєму майбутньому роботодавцеві відповідні документи. Ось про них і мовитиметься далі
Особам з інвалідністю гарантоване право на зайняття підприємницькою та трудовою діяльністю з урахуванням індивідуальних програм реабілітації (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII, далі — Закон № 875).
Заборонена будь-яка дискримінація, у т.ч. у сфері праці, з причин стану здоров’я, інвалідності (ст. 21 КЗпП, ст. 2 Закону № 875).
Тож, з мотивів інвалідності не допускаються: відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі чи переведення інваліда на іншу роботу без його згоди (ч. 3 ст. 17 Закону № 875). Винятком є випадки, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров’я особи з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру й обсягу загрожує погіршенню здоров’я особи з інвалідністю.
У частині 2 ст. 24 КЗпП не передбачено право роботодавця вимагати від особи з інвалідністю додаткових документів. У ній міститься загальний список документів, які подаються під час працевлаштування, зокрема це: паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудова книжки, а у випадках, прописаних законодавством, — ще й документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я й інші документи.
Однак підприємства, установи, організації, фізособи, які використовують найману працю, зобов’язані створювати для осіб з інвалідністю умови праці з урахуванням:
- індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством (ч. 3 ст. 18 Закону № 875);
- рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК) й індивідуальних програм реабілітації, уживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників (ст. 12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ).
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
