Податкове законодавство надає платнику податків можливість самозахисту своєї точки зору й інтересів як під час, так і після податкової перевірки. Процедура адміністративного або судового оскарження дозволяє платнику податків довести неправомірність рішення податківців, яке закріплене в податковому повідомленні-рішенні (ППР). А ось ще до прийняття податковим органом ППР платник податків має можливість надати заперечення до акта перевірки, що також може вплинути на позитивне для платника рішення податківців. Які підстави та процедура подання заперечень? Докладніше про це далі.
Підстави для заперечень
У пп. 17.1.6 ПКУ передбачено, що платник податків, якого перевіряють, має право:
– бути присутнім під час проведення перевірок;
– надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок;
– власною ініціативою надавати пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом;
– ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами;
– перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням;
– подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Також у п. 86.7 ПКУ вказано, що у разі незгоди платника податків або його представників із висновками перевірки чи фактами й даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи й пояснення. Варто подавати документи, що підтверджують відсутність вини платника податків, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
