Статтею 34 КЗпП визначено, що простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Як пояснює Національне агентство України з питань державної служби, періоди перебування посадової особи місцевого самоврядування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, увільнення від виконання обов’язків на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період проходження військової служби, час простою, перебування у відпустках без збереження заробітної плати під час карантину відповідно до частини другої ст. 26 Закону № 504/96-ВР, без збереження заробітної плати у період дії воєнного стану відповідно до ч. 3 чи ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX, зараховуються до стажу служби в органах місцевого самоврядування, що дає право на надання додаткової оплачуваної відпустки та становлення надбавки за вислугу років.

Нагадаємо: відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504/96-ВР.

Роз’яснення Національного агентства України з питань державної служби від 20.09.2022 р. № 159-р/з

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!