Новий порядок сплати «уточнюючого» ПДВ

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПКУ для перерахування податку до бюджету ДФС надсилає органу Казначейства, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ (далі — СЕА ПДВ), реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету. Розрахунки з бюджетом здійснюються з електронних рахунків у СЕА ПДВ (п .200¹.2 ст .200¹ ПКУ).

За підсумками звітного податкового періоду платником проводиться розрахунок з бюджетом не тільки відповідно до задекларованих у податковій декларації результатів, але й у разі подання Уточнюючих розрахунків (п.200¹.6 ст.200¹ ПКУ).

З цією метою з 01.01.2017 р. у разі подання платником податку Уточнюючих розрахунків ДФС має право надсилати органу Казначейства відповідні реєстри для перерахування податку до бюджету або коригуючі реєстри — для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Зазначені нововведення відображені у Наказі № 276⁽²⁾, яким змінено форми податкової звітності з ПДВ та Порядок № 21⁽³⁾. Однак відповідні зміни до Порядку № 569 не внесено…

Рядок 18.2: нові можливості при виправленні помилок

В Уточнюючому розрахунку (у редакції Наказу № 276) до рядка 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 – рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» додано рядок 18.2 з показником «сума, яка включається до коригуючого реєстру щодо зменшення залишку сум податкових зобов’язань, несплачених до бюджету за звітний період, який уточнюється, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі (при від’ємному значенні гр.6 р.18)**» та довідковим полем «залишок податкових зобов’язань, несплачений до бюджету за звітний період, який уточнюється, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, на момент подання уточнюючого розрахунку».

При цьому у рядку 18.2 зазначається сума в межах графи 6 рядка 18 та довідкового поля (виключно у випадку її від’ємного значення), на яку платник податку бажає зменшити залишок його узгоджених податкових зобов’язань, не сплачений до бюджету, що обліковується Казначейством до виконання у повному обсязі.

Пунктами 5 та 6 розділу VI Порядку № 21 встановлено, що у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п.50.1 ст.50 ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

При цьому згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання з ПДВ минулих податкових періодів, зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Відповідно до п.7 р.VI Порядку № 21 суму нарахованого таким платником податку штрафу відображають у графі 6 рядка 18.1.

З урахуванням зміни порядку сплати податкових зобов’язань з ПДВ виникає запитання: як ці зміни впливатимуть на сплату або повернення зайво сплачених сум у разі збільшення (зменшення) податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до Уточнюючого розрахунку?

Приклади заповнення Уточнюючого розрахунку

Розглянемо різні ситуації, пов’язані з поданням Уточнюючого розрахунку, на конкретних прикладах (див. зразки 1—3). Для спрощення заповнюватимемо тільки розділ ІІІ Уточнюючого розрахунку.

Перша ситуація: у результаті уточнення показників декларації за попередній період було збільшено або зменшено від’ємне значення податку (рядок 21), що не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2 податкової декларації з ПДВ (далі — Декларація). При цьому період подання уточнюючого розрахунку не має суттєвого значення.

ПРИКЛАД 1

У березні 2017 року подано Уточнюючий розрахунок на суму збільшення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у розмірі 500 грн. Звітний (податковий) період, що уточнюється, — лютий 2017 року.

Порядок заповнення Уточнюючого розрахунку наведено у зразку 1.

ЗРАЗОК 1

Збільшення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду за уточнюючим розрахунком, яке не вплинуло на рядки 18 та 20.2 Декларації, буде враховуватись у рядку 16.2 Декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (в нашому випадку — за березень 2017 року). При цьому дата подання такого уточнюючого розрахунку не має значення.

У разі зменшення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відмінність у заповненні уточнюючого розрахунку (порівняно з описаним вище прикладом) полягатиме виключно у тому, що показник останньої графи рядка 16.2 буде вказано зі знаком «-».

Друга ситуація: у результаті подання Уточнюючого розрахунку податкові зобов’язання були збільшені, що вплинуло на рядок 18 Декларації. Уточнюючий розрахунок було подано після граничної дати подання податкової звітності з ПДВ, але до граничного строку сплати податкових зобов’язань до бюджету за попередній звітний (податковий) період.

ПРИКЛАД 2

Звітний період, в якому подано Уточнюючий розрахунок зі збільшенням податкових зобов’язань на суму 500 грн., — березень 2017 року. Звітний (податковий) період, що уточнюється, — лютий 2017 року.

У зразку 2 наведено заповнені підсумкові рядки Уточнюючого розрахунку для цього випадку.

ЗРАЗОК 2

Виникає запитання: чи має значення дата подання Уточнюючого розрахунку, зокрема, якщо такий розрахунок подано після граничного строку подання податкової звітності з ПДВ, але до граничного строку сплати податкових зобов’язань до бюджету за попередній звітний (податковий) період?

Треба розглянути цю ситуацію в контексті застосування положень Порядку № 569. Чинна його редакція не передбачає порядку та строків перерахування податкових зобов’язань, що виникли на підставі Уточнюючого розрахунку. ПКУ такий порядок теж не встановлено. При цьому на практиці застосовують положення проекту змін до Порядку № 569, тобто у разі подання Уточнюючого розрахунку зі збільшеним податковим зобов’язанням, що підлягає сплаті до бюджету, ДФС не пізніше наступного робочого дня надсилає Казначейству відповідний реєстр платників податку.

При цьому починаючи з дня подання платником Уточнюючого розрахунку до дня перерахування Казначейством додаткових податкових зобов’язань до бюджету в інтегрованій картці платника ПДВ виникає податковий борг. Однак згідно з п.40 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ штрафні санкції та пеня, передбачені ПКУ за порушення строків, установлених для самостійної сплати податкових зобов’язань з ПДВ, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у СЕА ПДВ (у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету).

Аналогічна норма передбачена і п.129.6 ст.129 ПКУ, згідно з яким за порушення строку зарахування ПДВ до бюджету з вини банку/Казначейства, такий банк/Казначейство несе відповідальність, встановлену ПКУ за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку до бюджету. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі ПДВ до бюджету, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Порядок списання коштів з рахунку в СЕА ПДВ у разі подання уточнюючого розрахунку, яким збільшуються податкові зобов’язання, не залежить від дати списання податку до бюджету за основним реєстром (згідно з Декларацією).

Отже, у разі списання коштів з рахунку в СЕА ПДВ Казначейством на підставі реєстрів, надісланих з ДФС наступного робочого дня після подання платником Уточнюючого розрахунку відповідно до проекту змін до Порядку № 569, податкові наслідки для такого платника не виникають. Має значення виключно наявність відповідної суми на рахунку платника у СЕА ПДВ. Саме за відсутність достатньої суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ на день перерахування коштів з СЕА ПДВ до бюджету платник буде нести відповідальність, передбачену ПКУ.

Третя ситуація: у результаті подання Уточнюючого розрахунку податкові зобов’язання були зменшені, що вплинуло на рядок 18 чи 20.2 Декларації, а Уточнюючий розрахунок був поданий після граничної дати подання податкової звітності з ПДВ, але до граничного строку сплати податкових зобов’язань до бюджету за попередній звітний (податковий) період.

ПРИКЛАД 3

Звітний період, в якому подано Уточнюючий розрахунок на суму зменшення податкових зобов’язань (500 грн.), — березень 2017 року. Звітний (податковий) період, що уточнюється, — лютий 2017 року.

Порядок заповнення Уточнюючого розрахунку наведено у зразку 3.

ЗРАЗОК 3

Розглянемо два випадки:

1) Уточнюючий розрахунок подано до 27.03.2017 р. (до дати надсилання реєстру ДФС Казначейству на суму податкових зобов’язань за Декларацією за лютий 2017 року);

2) Уточнюючий розрахунок подано у період 27 березня — 30 березня 2017 року (після дати надсилання реєстру ДФС Казначейству на суму податкових зобов’язань за Декларацією за лютий 2017 року).

Основне питання: чи будуть враховані дані коригуючого реєстру в сумі зменшення податкових зобов’язань за Уточнюючим розрахунком у разі перерахування податкових зобов’язань платника податку за даними Декларації за лютий 2017 року?

Змінами до Порядку № 569, запропонованими проектом постанови КМУ, передбачається надсилання ДФС коригуючого реєстру до Казначейства не пізніше ніж наступного робочого дня після подання таких уточнюючих розрахунків.

Якщо вважати, що такі коригуючі реєстри надсилаються ДФС Казначейству протягом строків, визначених проектом змін до Порядку № 569, тобто не пізніше наступного дня з дня подання уточнюючих розрахунків, дуже актуальним буде таке запитання. Чи буде на момент надсилання коригуючих реєстрів здійснено перерахування Казначейством суми податкових зобов’язань до бюджету за раніше надісланими реєстрами (у нашому випадку — на підставі даних Декларації за лютий 2017 року)? Якщо платник подасть Уточнюючий розрахунок після 27 числа поточного місяця, шанси на зменшення суми податкових зобов’язань, що підлягає перерахуванню з рахунку в СЕА ПДВ до бюджету, будуть практично відсутні, незважаючи на те, що ПКУ передбачає лише граничну дату такого перерахування (у нашому випадку — не пізніше 30 березня). Тому для уникнення зайвої сплати податку до бюджету можна платникам порадити одне: якнайшвидше виправити помилку, якщо вона призвела до завищення податкових зобов’язань, що підлягають сплаті до бюджету, а ще краще — не помилятись!

⁽²⁾Наказ Мінфіну України від 23.02.2017 р. № 276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (прим. ред.).

⁽³⁾Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21 (прим. ред.).

⁽⁴⁾Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 (прим. ред.).

⁽⁵⁾Див.: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2017-rik/71263.html (прим. авт.).