Поки тривають розмови про зняття мораторію на перевірки, не зайвим буде нагадати попередній досвід. Словосполучення “нереальність господарської операції” можна зустріти в багатьох рішеннях, і власне контролери часто ним оперують, затверджуючи податкове повідомлення – рішення. В попередніх публікаціях ми вже розповідали про основні правові позиції, а сьогодні мова піде про актуальні останні рішення касаційної інстанції.
Про принцип індивідуальної відповідальності платника податків
(Постанова КАС ВС від 19.06.2023 р. у справі № 810/1577/17)
Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов’язків, відсутність за місцезнаходженням не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника з протиправним характером діяльності його контрагентів і, відповідно, недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника.
Обставини справи
Контролюючий орган за результатами перевірки встановив порушення, що полягало у формуванні платником витрат для цілей оподаткування податком на прибуток і податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з придбання сільськогосподарської продукції (зерна кукурудзи, сої, пшениці, ячменю, ріпака) на підставі договорів із контрагентами, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, а всі первинні документи, складені та видані від імені таких підприємств, були позбавлені юридичного значення. Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, платник зазначив, що реальність господарських операцій з його контрагентами підтверджується належними первинними документами, наданими до перевірки. На момент учинення спірних операцій вказані контрагенти мали податкову та господарську правосуб’єктність.
Київський окружний адміністративний суд задовольнив позов. Суд першої інстанції вказав, що платник надав усі письмові докази, які свідчать про рух товару, використання його в господарській діяльності та реальність господарських операцій з контрагентами, які мали господарську та податкову правосуб’єктність.
Київський апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані платником документи не можуть вважатися первинними, оскільки підписані від імені особи, яка заперечує свою причетність до їх створення та фінансово-господарської діяльності. Відсутні контрагенти платника за місцем реєстрації, трудові та матеріально-технічні ресурси, основні фонди для здійснення господарських операцій.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
