23.08.2023 при звільненні колишній працівник отримав розрахунковий лист, в якому зазначено суму компенсації — 115 118,27 грн за 313 к. д. Починаючи із запровадження військового стану та до дати звільнення він перебував у простої та отримував 2/3 посадового окладу. Посадовий оклад — 16 780,00 грн. Розрахунок компенсації підприємство провело з оплати за простій. Чи правильні дії підприємства?
Право на компенсацію днів невикористаної щорічної відпустки
Простій — це зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113 КЗпП).
Це те, що підприємство і зробило: під час воєнного стану запровадило простій на підприємстві з оплатою його працівникам у розмірі 2/3 посадового окладу, тобто виконало мінімальну гарантію, встановлену ст. 113 КЗпП.
При цьому час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Тобто період простою, оплачений у розмірі не нижче ніж 2/3 окладу, є частковою оплатою, що дає працівникові право не тільки на стаж, а й на дні щорічної відпустки, які підлягають компенсації при звільненні.
Але при розрахунку суми компенсації за відпустку ті дні, коли працівникові було оголошено простій (з оплатою не менше ніж 2/3 окладу), потрібно вилучити з розрахункового періоду (абз. 7 п. 2 Порядку №100), бо така оплата вважається частковою. І виплати, здійснені за цей період, також вилучаються з розрахунку.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
