Працівник працює за сумісництвом, але звільняється з основного місця роботи. Чи потрібно у день звільнення з основного місця роботи звільнити його і за місцем роботи за сумісництвом, а наступного дня прийняти за основним? Чи можливо просто наступного дня після звільнення прийняти на основне місце роботи, а сумісництво не чіпати? І чи повідомляти у цьому випадку податкову і ТЦК?
Сумісництво стає основним місцем роботи
Щодо того, чи потрібно у день звільнення з основного місця роботи звільнити і за сумісництвом, а наступного дня прийняти за основним — так, працівник, у якого немає основного місця роботи, не може працювати за сумісництвом. Позаяк сумісництвом вважається виконання працівником, окрім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця-фізособи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП та ст. 19 Закону про оплату праці).
Проте ініціатива у виборі основного місця роботи має йти від працівника, тобто він сам пише заяву про звільнення за основним місцем роботи, одразу ж після цього визначає свою роботу за сумісництвом як основну, а це потребує написання відповідних заяв роботодавцю за сумісництвом — про звільнення з роботи за сумісництвом та про прийняття на основне місце роботи.
Відповідно, потрібно подавати повідомлення про прийняття на роботу до ДПС з категорією особи: 1 — «наймані працівники за основним місцем роботи» у графі 5. Та не забудьте провести остаточний розрахунок при звільненні.
Сумісництво залишається сумісництвом
Щодо того, чи можливо просто наступного дня після звільнення прийняти на основне місце роботи, а сумісництво не чіпати, відповідь, залежно від обставин: так або ні.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
