1) оплачений (що підтверджується відповідними документами);

2) дозволяє ідентифікувати госпоперацію та її учасників.

Аргументує свою позицію Мінфін посиланням на змінену ст. 9 Закону про бухоблік.

Отже, рахунок-фактура (інвойс) може вважатися первинним документом, якщо він містить реквізити первинки, зазначені в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Зокрема:

— назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру;

— назву контрагента;

— зміст та обсяг господарської операції;

— одиницю виміру господарської операції;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури.

Проте тут Мінфін додає головну умову для набуття рахунком-фактурою статусу первинки. Зверніть увагу:первинним документом рахунок-фактура стане тільки в тому випадку, якщо контрагент його оплатить.

Документами, що підтверджують оплату, можуть виступати платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунка, квитанція до прибуткового касового ордера тощо. Тобто будь-який документ, що підтверджує перерахування (внесення) грошових коштів.

Важливо! Мінфін підкреслює, що оплачений рахунок-фактура може замінити акт приймання-передачі. Але актом зазвичай оформляють тільки факт виконання робіт / передачу результатів послуг. Та і зміни до Закону про бухоблік щодо первинних документів були затіяні з метою усунути адміністративні бар’єри для експорту послуг (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 99, с. 4). Тому використовувати рахунок-фактуру (інвойс) як первинку рекомендуємо тільки при оформленні операцій з надання послуг.

За ідеєю, озвучений регулювальником підхід повинен діяти як для закордонних, так і для внутрішньоукраїнських постачань.

Типову форму бухдовідки встановлено Методрекомендаціями по застосуванню регістрів бухобліку, затвердженими наказом Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356. На підставі цього документа, як правило, здійснюють коригувальні записи в облікових регістрах у зв’язку з виправленням допущених помилок (п. 4.3 Положення № 88).

На практиці досить часто використовують бухгалтерську довідку самостійно розробленої (тобто довільної) форми. Таку можливість надає п. 2.7 Положення № 88. Але не забувайте: щоб бухдовідка набула ознак первинки, вона повинна містити всі обов’язкові реквізити, установлені ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.4 Положення № 88.

«Саморобна» бухдовідка може бути використана у випадках, коли потрібно підтвердити операції, показники яких формуються розрахунковим шляхом. Наприклад, при:

— визначенні суми транспортно-заготівельних витрат, що належить до реалізованих запасів;

— розрахунку суми торговельної націнки підприємствами роздрібної торгівлі;

— обчисленні штрафів та пені за порушення господарських договорів, а також невиконання норм чинного законодавства тощо.

Бухгалтерську довідку застосовують і в ПДВ-обліку, зокрема для цілей коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту при списанні заборгованостей зі строком позовної давності, що минув (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 78, с. 9).

Також можна використовувати бухдовідку для документування факту зміни вартості раніше відвантажених товарів. Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 39, с. 24.

А от коли товар/робота/послуга отримані від контрагента без вхідної первинки, оформити такі операціїбухдовідкою не можна. У подібній ситуації складають акт (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 43, с. 6).

Згоден з цим і Мінфін. Він констатує: калькуляція собівартості одиниці виготовленої продукції не відповідає ознакам первинного документа, оскільки нею не фіксується жодна госпоперація, розпорядження або дозвіл на її проведення.

Дійсно, «імпортна» МД є підставою для відображення в бухгалтерському обліку митних платежів і податкового кредиту за ввізним ПДВ. Оформлена відповідно до вимог митного законодавства експортна МД дає право на застосування нульової ставки з ПДВ. Тобто МД (і паперова, і електронна) — первинний документ ПДВ-обліку.

А от підставою для оприбутковування імпортного товару і визнання доходу за експортною операцією МД не є. Крім того, дата оформлення МД далеко не завжди збігається з датою, на яку оприбутковують товар і визнають експортний дохід.