Предмет спору: чи має право орган ДФС визнати договір із контрагентом нікчемним і донарахувати підприємству ПДВ і податок на прибуток на тій підставі, що працівникам ДФС не вдалося провести зустрічну звірку із цим контрагентом?

Ситуація

За результатами документальної позапланової перевірки орган ДФС дійшов висновку, що платник податків занизив суми податку на прибуток і ПДВ. Причина: платник податків сформував витрати і податковий кредит за господарськими операціями, яких фактично не було. Підставою для такого висновку послужив акт, складений іншим органом ДФС, про неможливість провести зустрічну звірку з контрагентом підприємства. Тобто працівникам органу ДФС не вдалося підтвердити реальність господарських відносин між цими платниками податків.
Орган ДФС донарахував платнику податків грошові зобов’язання з податку на прибуток і ПДВ, направивши йому податкові повідомлення-рішення. Платник податків не погодився з такими висновками й оскаржив податкові повідомлення-рішення, звернувшись до адміністративного суду.

Чому виникає спір
1. Платник податків уважає, що первинні документи, складені при проведенні господарської операції, підтверджують її реальність. А той факт, що органам ДФС не вдалося провести зустрічну звірку з контрагентом, не є підставою для визнання нікчемними вже виконаних договорів і донарахування ПДВ і податку на прибуток.
2. Орган ДФС уважає: якщо неможливо провести зустрічну звірку, то це означає, що господарські операції фактично не проводилися. Отже, сторони уклали договір без наміру його реально виконати, а тільки для отримання податкової вигоди. Такий договір є нікчемним, на його підставі не можна визнавати витрати та податковий кредит із ПДВ.

Про що попереджав «БАЛАНС»
У ході документальних перевірок органи ДФС найчастіше доходять висновку про нікчемність договорів, укладених суб’єктами господарювання. Як наслідок – не визнають у податковому обліку платника витрати або податковий кредит, відображені за госпопераціями, проведеними в рамках таких договорів. А значить, донараховують платнику грошові зобов’язання з ПДВ і податку на прибуток (див. «БАЛАНС», 2016, № 102-103, с. 52).

Що рекомендував «БАЛАНС»
1. Для того щоб довести дійсність договору та захистити себе від необґрунтованих претензій із боку органу ДФС, можна скористатися процедурою судового оскарження податкового повідомлення-рішення (див. «БАЛАНС», 2016, № 102-103, с. 52).
2. У ході судового оскарження потрібно підтвердити реальність госпоперацій, подавши правильно оформлені первинні документи, що відображають зміст і вартісні показники проведених госпоперацій. Але будь-які первинні документи (у т. ч. договори, накладні, рахунки та ін.) мають силу тільки в тому випадку, якщо господарська операція фактично була проведена.

Судова практика
У подальшому аргументи, висловлені «БАЛАНСОМ», були підтверджені позицією ВАСУ. Зокрема, розглядаючи спір між органом ДФС і платником податків, ВАСУ прийняв рішення на користь платника податків (ухвала від 17.05.17 р., ЄДРСР, реєстр. № 66597498). Суд обґрунтував своє рішення аргументами, аналогічними тим, які раніше наводив «БАЛАНС».
Розглянемо цей спір докладніше.

Обставини справи
За результатами документальної перевірки підприємства орган ДФС дійшов висновку, що постачань ТМЦ у рамках договорів, укладених між підприємством та його контрагентом, фактично не було. Тобто товари підприємству не поставлялися. А раз не поставлялися, то в підприємства не було підстав відображати такі господарські операції в податковому обліку.
Відобразивши в обліку постачання ТМЦ, яких фактично не було, підприємство необґрунтовано включило до своїх витрат суму, сплачену за нібито отримані товари, і таким чином завищило суму витрат і податкового кредиту з ПДВ. Тому податкова інспекція донарахувала підприємству грошові зобов’язання з податку на прибуток і ПДВ.
ВАСУ, розглянувши спір між платником податків та органом ДФС, залишив чинною постанову окружного адміністративного суду та ухвалу апеляційного адміністративного суду, прийняті на користь платника податків, якими скасовано податкові повідомлення-рішення про донарахування грошових зобов’язань із податку на прибуток і ПДВ.

Аргументи ВАСУ
1. Господарські операції повинні підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, на підставі яких у платника податків виникає право відобразити податковий кредит із ПДВ.
2. Для підтвердження реальності проведення госпоперацій у рамках укладених договорів і фактичного отримання товару підприємство подало рахунки на оплату, копії видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, прибуткових ордерів на товари, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, а також довіреностей на отримання товару.
3. Подані підприємством первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам діючого законодавства і підтверджують право підприємства на формування податкового кредиту. Реальність госпоперацій між підприємством і його контрагентом підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які є достатніми доказами того, що госпоперації фактично мали місце.
4. Суд не взяв до уваги посилання органу ДФС на акт іншого органу ДФС про неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентом, яка служила однією з підстав для висновку про порушення підприємством вимог податкового законодавства.
5. Порушення контрагентом податкового законодавства не може впливати на правомірність формування підприємством податкового кредиту. Платник податків не повинен відповідати за несплату податків його контрагентом, у даному випадку – постачальником.

Висновки
Як бачите, аргументи від «БАЛАНСУ» у подальшому підтверджуються судовою практикою: збігаються з позицією ВАСУ. А значить, наші поради і підказки допоможуть вам захиститися від необґрунтованих претензій органу ДФС і підтвердити реальність проведених вами госпоперацій. І ми ще раз нагадуємо: оформляйте правильно первинні документи та обов’язково дотримуйтесь строків зберігання первинних документів.

Джерело: “Баланс” № 44, який вийшов з друку 01.06. 17 р.