ВС наголосив*, що допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав, зокрема за договорами відступлення права вимоги. Це правило можна застосовувати навіть у відносинах із контрагентами-нерезидентами.

ГУ ДПС звернулося до суду з позовом до ДП, ТОВ та нерезидента і просило:

— визнати недійним договір про перевідступлення права вимоги від 22.11.2020;

— визнати недійсним договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.11.2020.

* Постанова ВС від 07.12.2023 у справі №420/21182/21.

Чому податківці зажадали скасування цих договорів? А річ ось у чому.

ГУ ДПС провело планову виїзну документальну перевірку дочірнього підприємства (далі — ДП) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2018 до 31.03.2021.

За результатами перевірки встановлено порушення вимог валютного законодавства під час здійснення ЗЕД-операцій, а саме:

— порушення правил зарахування зустрічних вимог;

— укладення договору про відступлення права вимоги щодо нереальної госпоперації;

— порушення граничних строків розрахунків (ненадходження коштів в іноземній валюті та/або національній валюті) за експортними операціями з нерезидентом на суму 34 524 038,46 грн.

Так це бачив орган ДПС, але чи відповідала така картина дійсності?

Що відбувалося між трьома сторонами: ТОВ, ДП і нерезидентом (схема відносин)

Між ТОВ (покупець) та нерезидентом (продавець) було укладено контракт від 12.10.2020, предметом якого є постачання продуктів харчування на суму 34 524 038,46 грн. Договір ще не є виконаним у повному обсязі в частині виконання грошових зобов’язань. Проте ще на етапі його виконання 22.11.2020 було укладено договір про перевідступлення права вимоги.