Компанія пропонує клієнтам придбати додаткову гарантію на ремонт обладнання після закінчення базового гарантійного терміну.
Клієнт може придбати таку гарантію як одразу під час купівлі обладнання (вартість гарантії виділяється окремо), так і пізніше (протягом базового гарантійного терміну).
Яким чином слід обліковувати плату за таку додаткову гарантію?
Визначаємо зобов’язання до виконання
Відповідно до параграфа Б28 МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» звичайною практикою є надання суб’єктом господарювання (відповідно до договору, за законом або звичайною практикою ведення бізнесу суб’єкта господарювання) гарантії у зв’язку з продажем продукту (чи то товару, чи то послуги). Природа гарантійних зобов’язань у різних галузях і договорах може бути суттєво різною. Деякі гарантії запевняють клієнта в тому, що відповідна продукція функціонуватиме так, як передбачали сторони, оскільки вона відповідає узгодженим специфікаціям. Інші гарантії, додатково до запевнення про те, що продукція відповідає узгодженим специфікаціям, передбачають надання клієнтові певної послуги.
Важливим аспектом у подальшому обліку гарантій, які надають клієнту, є те, чи може він придбати таку гарантію окремо від основного товару.
Так, згідно з параграфом Б29 МСФЗ 15, якщо клієнт має можливість придбати гарантію окремо (наприклад, тому що про гарантію або її ціну домовляються окремо), то така гарантія є відокремленою послугою, оскільки суб’єкт господарювання обіцяє надати послугу клієнтові додатково до продукту, функціональність якого описана в договорі. За таких обставин суб’єкт господарювання обліковує обіцяну гарантію як зобов’язання щодо виконання відповідно до параграфів 22–30 і розподіляє частину ціни операції на таке зобов’язання щодо виконання відповідно до параграфів 73–86.
<…>
Джерело: ПРАКТИКА МСФЗ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
