У міру все добре: і дощиком змочити бетонні джунглі в спеку, і талим сніжком змити зимову втому навесні. А от глибокі калюжі, що перетворюють цілком сухопутний населений пункт у таку собі Венецію, — це вже неприємність. І залежно від глибини калюж це може викликати як незадоволення мешканців громади, так і матеріальні збитки від псування дорожнього, тротуарного покриття, фундаментів будівель і споруд. І оскільки замовляти кількість опадів поки що не здатні, дієвим рішенням є встановлення системи водовідведення — зливової каналізації. Протягом часу експлуатації її чистять, а там, де недостатньо наявних потужностей, — розширюють, збільшують. Як запланувати та провести такі видатки в обліку? Розберемось у цьому матеріалі.
Любов Крута, експертка газети
Обґрунтовуємо видатки
По суті, зливова каналізація — це інженерна конструкція, що складається із жолобів, каналів, колодязів, труб, очисних пристроїв тощо. Облаштовують її зазвичай на проїзних частинах доріг, прибудинкових територіях, інколи вона приєднує воду з дахів, тротуарів, майданчиків тощо. Відповідно до ст. 1 Закону про автодороги зливова каналізація належить до споруд дорожнього водовідводу, а тому є складовою автомобільних доріг загального користування, відомчих (технологічних), приватних, складовою вулиць і доріг міст та інших населених пунктів (ст. 9, 18, 23, 25 Закону про автодороги).
Утриманням доріг, включно з усіма їхніми складовими, мають займатися відповідні балансоутримувачі. Тобто якщо це дорога державна, то прочищати й розширювати каналізацію має відповідна державна установа за рахунок держбюджету. А от дороги місцевого значення обслуговуються відповідними місцевими бюджетами. Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні (ч. 8 ст. 8 Закону про автодороги).
<…>
Джерело: Новий бюджетний облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
