Преамбулою Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) встановлено, що законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон № 2464.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Крім того, згідно з абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для таких осіб:
– військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII та «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;
– осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами
– осіб, які проходять строкову військову службу у ЗСУ, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, СБУ та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.
Єдиний внесок для зазначеної категорії платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи.
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Разом з цим відповідно до ч. 13 ст. 8 Закону № 2464 для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок, встановлюється у розмірі 8,41% визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Згідно з абз. 2 пп. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449 (далі – Інструкція № 449) для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 в розмірі 8,41% суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.
Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Витяг) щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до постанови КМУ «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15.11.2024 р. № 1338 (далі – Постанова № 1388), або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК), яка видана до 1 січня 2025 року.
Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах 3-5 пп. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого Постановою № 1338.
У разі якщо військовою частиною здійснюється нарахування доходу у вигляді заробітної плати на користь особи з інвалідністю — працівника, яка не є військовослужбовцем, то такий дохід є базою нарахування єдиного внеску за ставкою у розмірі 8,41%, за умови підтвердження таким працівником своєї інвалідності шляхом надання документів щодо встановлення інвалідності відповідно до абз. 7 пп. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449.
Одночасно, згідно зі ст. 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Порядок проходження служби у ЗСУ та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов’язки та відповідальність.
Враховуючи зазначене, для платників, зазначених в абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, при нарахуванні єдиного внеску особам з інвалідністю єдиний внесок встановлюється у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
