Згідно з пп. 14.1.90 ПКУ корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.
Відповідно до п.п. 172.4, 173.4, 174.4 ПКУ державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, зокрема, об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості, рухомого майна та відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, про посвідчення договорів дарування, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено пп. «б» п. 176.2 ПКУ у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Підпунктом «б» п. 176.2 ПКУ встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:
для податкових агентів, які є ФОП та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);
для інших податкових агентів, крім ФОП та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізособі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Форму та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4 (далі – Порядок № 4).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку № 4, інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, визначено за ознакою доходу «112».
Отже, нотаріус при посвідченні договору купівлі-продажу корпоративних прав, укладеного між юридичною особою (покупцем) та фізичною особою (продавцем) не повинен відображати такі відомості в додатку 4ДФ до Розрахунку, оскільки податковим агентом виступає юридична особа – покупець, яка зобов’язана за ознакою доходу «112» відобразити в додатку 4ДФ до Розрахунку дохід, виплачений на користь фізичної особи за придбані корпоративні права та подати такий Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
