Зрозуміло, ніхто не застрахований від пожежі, повені, урагану і т. д. Усі ці надзвичайні ситуації (далі – НС) спричиняють значні матеріальні втрати від руйнування, знищення і псування майна підприємств. У консультації розглянемо, як відображаються в обліку операції зі списання об’єктів основних засобів (далі – ОЗ) у результаті форс-мажорних обставин, а також у випадку крадіжки ОЗ.

Документальне оформлення НС

До надзвичайних відносяться ситуації, що спричиняють порушення нормальних умов життєдіяльності населення або неможливість здійснення господарської діяльності та нанесення матеріального збитку на території, де вони виникають (п. 24 ч. 1 ст. 2 КГЗ).
Якщо в результаті стихійного лиха пошкоджено та/або знищено майно підприємства, у тому числі необоротні активи, необхідно підтвердити факт НС і визначити розмір завданого стихією збитку.
Для документального підтвердження дії НС потрібно:
1. За наказом (розпорядженням) керівника підприємства створити комісію для встановлення наслідків НС. До її складу повинні ввійти провідні спеціалісти підприємства, інженери з охорони праці (при наявності), представники відповідних органів для розслідування події, що відбулася, установлення його причин і наслідків.
Так, якщо причиною НС була пожежа, у комісію слід включити представника територіального органу Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) (п. 7 Порядку № 2030). Якщо постраждале внаслідок НС майно було застраховане, тоді для участі в роботі комісії треба залучити представника страхової компанії.
2. Провести інвентаризацію (п. 7 розд. I Положення № 879). За її результатами складаються:
· Інвентаризаційний опис основних засобів за формою № инв-1 і Порівняльна відомість результатів інвентаризації основних засобів за формою № инв-18 (обидві форми затверджені Постановою № 241);
· протокол засідання інвентаризаційної комісії.
3. Отримати документи, що підтверджують НС, із зазначенням її причин. Такими документами можуть бути:
· сертифікат Торгово-промислової палати;
· письмове підтвердження органу ДСНС;
· складений ДСНС акт про пожежу за формою, затвердженою Наказом № 119, – у випадку пожежі.

Крадіжка ОЗ

Факт крадіжки на підприємстві слід зафіксувати. Для цього потрібно викликати поліцію. Представники правоохоронних органів оглянуть місце події і складуть протокол. Далі керівник підприємства повинен подати заяву про крадіжку майна, указавши в ній примірний перелік викраденого. Факт звернення до правоохоронних органів підтверджує другий примірник заяви з відміткою про отримання і додатково – виписка з Єдиного реєстру досудових розслідувань, видана слідчим (ст. 56 КПК). Така виписка свідчить про те, що за заявою підприємства розпочато кримінальне провадження.
Потім слід провести інвентаризацію, за результатами якої оформляються опис, порівняльна відомість і протокол інвентаризаційної комісії. На підставі цих документів підприємство визначить розмір збитків від крадіжки і спише викрадені активи.

Визначення розміру збитку

Для оцінки збитку можна звернутися до незалежного експерта – оцінювача (якщо є що оцінювати). Зазначимо, що незалежна оцінка є обов’язковою при розрахунку збитків або розміру відшкодування при вирішенні спорів (ст. 7 Закону № 2658).
Якщо ж провести незалежну оцінку майна неможливо через його відсутність, тоді розмір збитку обчислюється виходячи з балансової (залишкової) вартості майна за даними бухгалтерського обліку, у тому числі і в разі притягнення до матеріальної відповідальності працівника, викритого в крадіжці майна (ч. 1 ст. 135³ КЗпП).

Бухгалтерський облік

При списанні об’єкта ОЗ робляться такі проведення:
· Дт 131 «Знос основних засобів» – Кт 10 «Основні засоби»;
· Дт 976 «Списання необоротних активів» – Кт 10 – на суму залишкової (балансової) вартості списаних необоротних активів.
Якщо винних осіб не встановлено, то сума нестачі відображається за дебетом позабалансового субрахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Якщо після закінчення строку позовної давності (3 роки) винна особа не буде знайдена, сума нестачі списується.
При встановленні конкретних винуватців вартість майна, що повертається, відображається за кредитом позабалансового субрахунка 072, а також записом Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» – Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів» (для оборотних активів), 746 «Інші доходи» (для необоротних активів).
Якщо збиток компенсується підприємству грішми, то така операція відображається проведенням Дт 301 «Готівкові кошти», 311 «Поточні рахунки в національній валюті» – Кт 375.
Якщо об’єкт ОЗ був викрадений і згодом повертається підприємству, його вартість включається до доходу, а сума нарахованої амортизації відновлюється. Ця операція відображається на дату крадіжки бухгалтерськими записами:
· Дт 10 – Кт 746 – на суму залишкової вартості;
· Дт 10 – Кт 131, 132 – на суму накопиченого зносу.
У подальшому повернутий об’єкт ОЗ продовжує амортизуватися, виходячи зі строку експлуатації, що залишився. Повернутий об’єкт зараховується на баланс за Актом приймання-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1, затверджена Наказом № 352).

Податковий облік

Податок на прибуток. Підприємства, які не коригують фінрезультат до оподаткування, відображають операції з ліквідації об’єкта ОЗ так само, як і в бухгалтерському обліку.
Ті підприємства, які коригують бухгалтерський фінрезультат до оподаткування, визначають податкові різниці, передбачені п. 138.1, 138.2 ПК. Так, згідно із цими нормами фінрезультат:
· збільшується – на суму бухгалтерської залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ відповідно до П(С)БО або МСФЗ у випадку його ліквідації;
· зменшується – на суму залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ за даними податкового обліку у випадку його ліквідації.

ПДВ. Операція зі списання об’єктів ОЗ у випадку форс-мажору або їх крадіжки не є постачанням, і податкові зобов’язання не нараховуються (пп. 14.1.191 ПК) при наявності в платника документів, що підтверджують факт виникнення форс-мажорних обставин або вчинення крадіжки (абзац другий п. 189.9 ПК). Якщо такого підтвердного документа в підприємства немає, тоді йому доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи зі звичайної ціни ліквідовуваного об’єкта ОЗ, але не нижче його балансової (залишкової) вартості.

Джерело: Баланс