ЗАПИТАННЯ: Під час інвентаризації було виявлено нестачу товару на складі, комірник погодився компенсувати шкоду в рахунок поступового утримання суми збитку із заробітної плати (протягом 3 місяців). Керівництво проти такого порядку виплати компенсації не заперечує. Як правильно оформити таку операцію документально і відобразити її в обліку? Як саме визнавати дохід: відразу на усю суму компенсації чи у міру утримання із зарплати?

ВІДПОВІДЬ: Якщо працівник, якого притягують до матеріальної відповідальності, визнає свою провину і не заперечує проти розрахованого розміру шкоди, він може відшкодувати шкоду добровільно (ст.130 КЗпП), у тому числі шляхом здійснення утримань з його зарплати. Для цього працівник має написати заяву на ім’я власника (керівника), в якій дати йому доручення утримувати із заробітної плати суму шкоди у визначеному розмірі.

До того ж тут є така особливість. Згідно зі ст.128 КЗпП і ст.26 Закону про оплату праці⁽¹⁾ утримання із зарплати при кожній її виплаті в загальному випадку не повинно перевищувати 20% від суми заробітної плати «на руки». Водночас, якщо працівник напише заяву і самостійно попросить утримувати з його заробітку суму шкоди, зазначене обмеження не застосовуватиметься. Пов’язано це з тим, що доручення, яке працівник дав власнику (керівнику) в частині утримання певної суми в рахунок компенсації шкоди, завданої підприємству, він може у будь-який час скасувати. Тому на такі випадки обмеження, встановлені ст.128 КЗпП⁽²⁾, не поширюються. Також слід нагадати, що відшкодування компенсації шкоди із заробітної плати проводяться після того, як з неї утримано ПДФО і військовий збір.

В обліку з податку на прибуток операції отримання компенсації усі платники відображають на підставі даних бухгалтерського обліку, оскільки в ПКУ за такими операціями не передбачено проведення коригувань фінансового результату до оподаткування.

У бухгалтерському обліку дохід від відшкодування шкоди, на думку автора, можна визнати у повній сумі на дату отримання від працівника заяви з проханням провести утримання з його зарплати. Побічно це випливає з Інструкції № 291, де зазначено, що на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких отримано рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми відшкодування зазнаних збитків. І хоча в даному випадку суму компенсації, утриману із зарплати працівника, відображають на субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів», дохід показують в аналогічному порядку.

В обліку ПДВ слід зважати на те, що товар, якого бракує, не може бути використаний у господарській діяльності підприємства. Тому, якщо під час його придбання було відображено податковий кредит, на підставі пп.«г» п.198.5 ст.198 ПКУ платник податків зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ. При цьому складають зведену податкову накладну не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду виявлення нестачі товару і реєструють її в ЄРПН у строки, встановлені ПКУ для такої реєстрації (до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому складено таку ПН).

При цьому базу оподаткування визначають зважаючи на вартість придбання товару, за яким виникла нестача (п.189.1 ст.189 ПКУ). Податківці пропонують у таких випадках орієнтуватися саме на договірну ціну, за якою його отримували (лист ДФС від 13.04.2016 р. № 8220/6/99-99-19-03-02-15).

Контролери також вважають, що кошти, які надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або викрадене майно, розцінюються як компенсація вартості такого майна і включаються до бази оподаткування ПДВ (лист ДФС від 30.12.2016 р. № 28710/6/99-99-15-03-02-15, роз’яснення, розміщене у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР), категорія 101.15).

Водночас оподаткування ПДВ сум компенсації можна оспорювати, оскільки така операція є відшкодуванням шкоди і не належить до постачання товарів (робіт, послуг). Але для власного спокою бажано отримати письмову індивідуальну податкову консультацію на підставі ст.52 ПКУ.

Облік таких операцій покажемо на прикладі (суми умовні) (див. таблицю).

Таблиця. Облік компенсації шкоди, до якої призвела нестача товару

Влада КАРПОВА, консультант з бухгалтерського обліку і оподаткування, к.е.н.

⁽¹⁾Закон України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (прим. ред.).

⁽²⁾Це підтверджують і правознавці: див. Ротань В. Г., Зуб І. В., Сонін О. Є. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Відп. ред. В. Г. Ротань. — 12-те вид., перероб. і доп. — Х.: Фактор, 2010. — С. 459 (прим. авт.).

Джерело: БУХГАЛТЕРІЯ