Задля того аби отримати кошти на виплату зарплати чи перерахувати їх на зарплатні рахунки працівників, необхідно подати до банку платіжні доручення на сплату податків і зборів із зарплати, тобто ПДФО, військового збору та ЄСВ.

Адже згідно із пп. 168.1.2 ПКУ, ПДФО сплачуємо (перераховуємо) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, а банки приймають платіжку на виплату доходу лише за умови, якщо одночасно подано й платіжку на перерахування цього податку до бюджету. Це ж стосується й військового збору, оскільки його нарахування, утримання та сплата (перерахування) до бюджету здійснюються в тому ж порядку, що й ПДФО (пп. 1.4 п. 16 підрозділу 10 «Перехідних положень» ПКУ).

Для ЄСВ маємо аналогічну норму, яка зобов’язує при виплаті зарплати одночасно подавати платіжку на перерахування відповідних сум ЄСВ або ж документи, що підтверджують фактичну сплату таких сум (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі— Закон № 2464).

З’ясувавши, що вимога є обов’язковою, перейдімо до вимог стосовно заповнення реквізитів платіжного доручення, які наведено в додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22 (далі —Інструкція № 22). Безпосередньо форма платіжного доручення затверджена додатком 2 доІнструкції № 22.

Особливості заповнення полів платіжки при сплаті податків

Розгляньмо кожен із ключових реквізитів (полів) платіжного доручення й особливості їх заповнення при перерахуванні податків із зарплати (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Інформація, що вказується в реквізитах платіжного доручення

Варто дещо пояснити особливості заповнення окремих полів платіжки для сплати податків і зборів, зважаючи на те що платежі необхідно перераховувати на бюджетні рахунки.

Рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів відкриваються щороку на початок нового бюджетного періоду в органах Казначейства (п. 2.1 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 р. № 758, далі — Порядок № 758).

Якщо мають місце зміни до законодавства, згідно з якими змінюється перелік надходжень, що зараховуються до відповідних бюджетів, та/або порядок їх зарахування, а також код і назва території, Казначейство централізовано відкриває/закриває рахунки за надходженнями, керуючись унесеними змінами.

Наприклад: змінилися коди доходів бюджету для податку чи збору чи змінився орган або рівень бюджету, до якого він має справлятися.

Надалі інформація про відкриті/закриті рахунки доводиться до відома органів Казначейства, які, своєю чергою, інформують про це органи, що контролюють справляння надходжень бюджету. Такий механізм прописаний у п. 2.1 Порядку № 758.

У полях «Отримувач» та «Код отримувача» платіжки на сплату платежів до бюджетузазначаємо:

• найменування (повне чи скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації;
• ідентифікаційний код отримувача за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Зважаючи на те що ПДФО та військовий збір зараховуються до відповідних бюджетів, а бюджетні рахунки відкриваються на ім’я органів Казначейства, тоді як отримувач є відповідний орган Казначейства за місцем обліку платника податку.

При цьому в полі «Отримувач» платіжки разом із найменуванням установи, на ім’я котрої відкрито бюджетні рахунки, необхідно вказувати й код бюджетної класифікації:

• 11010100 «ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати»;
• 11011000 «Військовий збір».

У разі якщо код бюджетної класифікації не вписати в цьому полі, платіж усе одно має надійти на той бюджетний рахунок, який буде зазначено в платіжному дорученні (див. матеріал «Як ураховувати зміну кодів доходів бюджету й бюджетних рахунків під час заповнення платіжного доручення» газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 30/2016.

Проте для зарахування ЄСВ у Казначействі та його територіальних органах відкриваються небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів винятково для обслуговування коштів ЄСВ (ч. 6 ст. 9 Закону № 2464). Тож рахунки для зарахування ЄСВ відкриваються на ім’я органів доходів і зборів. Тому й у полях «Отримувач» і «Код отримувача» платіжки при сплаті ЄСВ указуватимуться найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ. Водночас код бюджетної класифікації не вказується, бо ЄСВ не належить до доходів бюджету.

Зверніть увагу!

Відповідно до постанови КМУ від 04.11.2015 р. № 892, упродовж 2016 року відбувається перейменування та реорганізація деяких територіальних органів ДФС. Якщо внаслідок такої реорганізації утворюється нова юрособа публічного права, тоді це спричиняє появу нового для неї коду ЄДРПОУ, а разом із цим по-новому відкриття на її ім’я рахунків для зарахування ЄСВ.

Відтак ГУ ДФС у Закарпатській області вже повідомило, що Казначейством відкрито нові рахунки для сплати ЄСВ в органах ДФС, які починають діяти з 1 серпня 2016 року. Тож будьте уважні та дізнайтеся, чи не було реорганізовано орган ДФС у вашому районі.

А ось щодо полів «Банк отримувача» і «Код банку отримувача» платіжки, то кошти на сплату ПДФО, військового збору та ЄСВ спрямовуються на рахунки, відриті в органах Казначейства, тому виходить, що вказуємо саме найменування та місцезнаходження (населений пункт) органу Казначейства та його код МФО.

Що вказувати в «Призначенні платежу» платіжного доручення

Це поле платіжного доручення при сплаті податків і зборів, у т.ч. ЄСВ, до бюджету заповнюють згідно з вимогами Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666 (далі — Порядок № 666). У цьому ж документі містяться й приклади заповнення поля «Призначення платежу» платіжки на сплату окремих податків і зборів.

При цьому сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлюватися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку № 666).

Для сплати податків і зборів та ЄСВ використовується код виду сплати 101, який наведено в Переліку кодів видів сплати, затвердженому в додатку до Порядку № 666.

Для прикладу покажемо, який вигляд повинно мати поле «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату ЄСВ (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Поле «Призначення платежу» платіжки на сплату ЄСВ

Зауважимо: згідно з п. 3.10 Інструкції № 22, якщо податковий агент перераховує на рахунки працівників підприємства, що відкриті в банках, дохід, із якого відповідно до ПКУ не утримується ПДФО, то в реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа має бути зазначено, що дохід не підлягає оподаткуванню. Тому важливо таку інформацію уточнювати в платіжному дорученні, як і період, за котрий проводиться виплата.

До того ж якщо в платника ЄСВ наявний податковий борг/недоїмки з ЄСВ, тоді платіжка на переказ коштів приймається до виконання незалежно від коду виду сплати, зазначеного в полі«Призначення платежу». Проте зарахування коштів відбудеться в порядку черговості, установленому ПКУ, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140. Власне цей порядок передбачає п. 8 Порядку № 666.

Микола КИРИЛЬЧУК,

бухгалтер-експерт газети «Інтерактивна бухгалтерія»

Сформувати рахунок