Проблема щодо контролю банками суми ЄСВ при виплаті зарплати нормативно не врегульована вже більш ніж півтора року. Тому в роботодавців постійно виникають питання щодо цього. Розгляньмо найпоширеніші з них
Вимогу щодо контролю банками сум ЄСВ під час виплати зарплати висуває ч. 2 ст. 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі ― Закон про ЄСВ).
На реалізацію цієї норми наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 453 і був затверджений Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати (далі ― Порядок № 453), який і нині лишається чинним. Хоча сам Порядок і Довідка-розрахунок (наведена в додатку 1 до нього) не узгоджуються з положеннями Закону про ЄСВ.
Тому ще на початку 2016 року ДФС повідомила Нацбанк, що у зв’язку з тим, що більшість роботодавців нараховують ЄСВ у розмірі 22%, банки повинні контролювати сплату ЄСВ у сумі, що має становити не менш ніж 1/5 суми коштів для виплати зарплати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях й інших розрахункових документах (див. листи ДФС від 15.01.2016 р. № 1259/7/99-99-17-03-01-17 і № 526/5/99-99-17-03-01-16). Але на практиці виникають питання, пов’язані з отриманням необхідної довідки в органах ДФС і терміном її дії. Розгляньмо найпоширеніші з них.
На який термін органом ДФС видається Довідка-розрахунок за формою з додатка 1 доПорядку № 435?
У разі якщо при виплаті зарплати ЄСВ перераховується в розмірі меншому, ніж 1/5 суми, зазначеної в розрахункових документах, то в банк необхідно надати оригінал Довідки-розрахунку(додаток 1 до Порядку № 453), погодженої з територіальним органом ДФС (п. 2 Порядку № 453). Тож оригінал такої довідки потрібно надавати щоразу, коли під час виплати зарплати ЄСВ сплачується в меншій сумі, ніж 1/5 суми до виплати, зазначеної в розрахункових документах (виняток передбачено лише для платників ЄСВ, зазначених у п 5 Порядку № 453). На це вказує Головне управління ДФС у Київській області в листі від 25.02.2016 р. № 442/10/10-36-17-03.
Чи потрібно вносити виправлення в Довідку-розрахунок у зв’язку з тим, що в її рядку 2 вказано «1/3 різниці рядків 1, 1.1 та 1.2 (1/3 х (р. 1 – р. 1.1 – р. 1.2)) замість 1/5?
Справді, форма Довідки-розрахунку не відповідає чинному законодавству. Тому під час заповнення Довідки в рядку 2 зазначають 1/5 від суми різниці між сумою зарплати, указаною в платіжному дорученні (грошовому чеку), і сумою зарплати, що перевищує максимальну базу нарахування ЄСВ та зарплати працівників-інвалідів. А отже, «1/3» потрібно виправити на «1/5».
Яким чином орган ДФС має погоджувати Довідку-розрахунок та в які строки?
Орган ДФС повинен невідкладно погодити Довідку-розрахунок (у трьох примірниках), надану платником єдиного внеску (абз. 2 п. 3 Порядку № 453). При погодженні зазначеної Довідки орган ДФС має зробити примітку «Погоджено відповідно до встановленого з 01.01.2016 Законом України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» розміру єдиного внеску». Про це ДФС повідомила в листі від 15.01.2016 р. № 1259/7/99-99-17-03-01-17.
На підприємстві дуже високі зарплати, і база нарахування ЄСВ для більшості працівників перевищує максимальну величину нарахування ЄСВ. На який строк у цьому випадку видається Довідка за формою з додатка 2 до Порядку № 435?
У разі якщо сума ЄСВ, який сплачується під час виплати зарплати, менша, ніж 1/5 суми коштів на виплату зарплати, зазначеної в розрахунковому документі, що пов’язано із застосуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ, то за рішенням керівника органу ДФС платнику ЄСВ можуть видати Довідку про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску за формою з додатка 2 до Порядку № 453. Обов’язкова умова для її надання для пред’явлення банку ― платник ЄСВ протягом попереднього року не повинен допустити порушень законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску. Строк дії згаданої Довідки, наданої платнику ЄСВ, не має перевищувати одного року.
За наявності такої Довідки-розрахунку банк виплачує зарплату без перевірки сум ЄСВ, який сплачується. Однак якщо органом ДФС буде виявлено порушення законодавства про нарахування та сплату ЄСВ, то він відкликає раніше видану Довідку, направивши відповідне повідомлення (за формою з додатка 3 до Порядку № 453) платнику ЄСВ й обслуговуючому банку (п. 5 Порядку № 453).
Після цього платнику ЄСВ доведеться щоразу при виплаті зарплати звертатися до органу ДФС для отримання погодженої Довідки-розрахунку за формою з додатка 1 до Порядку № 453.
Чи можна погодити Довідку-розрахунок в органі ДФС раз на рік, якщо на підприємстві працюють інваліди, на зарплату яких нараховують ЄСВ у розмірі 8,41%, унаслідок чого ЄСВ перераховується в розмірі меншому, ніж 1/5 від суми до виплати?
На жаль, Порядком № 453 така можливість не передбачена. У такому випадку щоразу при виплаті зарплати доведеться звертатися до територіального органу ДФС за Довідкою-розрахунком, яку він має погодити (п. 2 Порядку № 453). Тож оригінал такої Довідки потрібно надавати в банк щоразу, коли при виплаті зарплати ЄСВ сплачується в меншій сумі, ніж 1/5 від суми до виплати, зазначеної в розрахункових документах.
Як бути, якщо під час виплати авансу ЄСВ був сплачений у більшій сумі, унаслідок чого при виплаті зарплати за другу половину місяця ЄСВ сплачується в розмірі меншому, ніж 1/5 суми, зазначеної в грошовому чеку?
У цьому випадку можна скористатися нормою з п. 4 Порядку № 453, у якій сказано: банк має видати суму, зазначену в грошовому чеку, якщо разом із розрахунковими документами на виплату зарплати за відповідний період надане документальне підтвердження раніше сплаченого ЄСВ.
Таким підтвердженням є розрахункові документи (документи на переказ готівки) про перерахування ЄСВ (у т.ч. із поточного рахунка, відкритого в іншому банку), у яких у реквізиті«Призначення платежу» зазначено період, за який нарахована зарплата, а банк платника заповнив реквізит «Дата виконання».
Бухгалтер у липні 2016 року виправив помилку, здійснивши сторнування суми зайво нарахованого ЄСВ за минулі періоди, унаслідок чого сума ЄСВ, що перераховується під час виплати зарплати за липень, значно менше 1/5 від суми до виплати. Чи потрібно в цьому випадку погоджувати Довідку-розрахунок в органі ДФС?
Так, у цьому випадку діють загальні правила, визначені п. 2 Порядку № 453. Тобто платник ЄСВ має оформити Довідку-розрахунок, зазначивши в її рядку 4 переплату ЄСВ, і подати на погодження до органу ДФС. Єдине що, до подання звітності з ЄСВ за липень 2016 року в обліку органів ДФС переплата ЄСВ не буде зафіксована. Тому в такому разі, щоб отримати Довідку, потрібно подати звітність із ЄСВ до того, як платник ЄСВ звернеться за Довідкою-розрахунком. Адже в цьому випадку мовиться про переплату за минулі періоди, яку відображено у звіті з ЄСВ за поточний період. Зважаючи на те що зарплату виплачують не пізніше 7-го числа наступного місяця (тобто, ураховуючи вихідні, ― до 5 серпня 2016 року), дані звітності з ЄСВ можуть бути ще не внесені до бази даних податкового органу. Як варіант, під час виплати зарплати за липень можна сплатити суму ЄСВ у розмірі не менш ніж 1/5 від суми зарплати до виплати. А за погодженням Довідки-розрахунку (щоб сплатити ЄСВ у меншому розмірі, ураховуючи переплату) ― звернутися до податкового органу на початку вересня, тобто перед виплатою серпневої зарплати.
Ольга СМОЛІНА,
бухгалтер-експерт
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія
