Коли ми говоримо про ЗЕД-послуги, то ключовим питанням для ПДВшних цілей є визначення їх місця постачання. Адже об’єктом обкладення ПДВ є послуги з вітчизняною «пропискою», тобто місце постачання яких — митна територія України. І якщо надані нерезидентом послуги — серед них, то отримувач послуг зобов’язаний нарахувати й сплатити з їх вартості ПДВ. Своєю чергою, не важливо, чи має статус платника ПДВ отримувач нерезидентських послуг.
Сьогодні ознайомимося з правилами визначення місця постачання послуг, отриманих від нерезидентів
Коли ПДВ за послуги нерезидента сплачує їх отримувач
Турбуватися про ПДВ отримувачам нерезидентських послуг потрібно лише тоді, коли місце постачання таких послуг — митна територія України.
Тому якщо послуга має вітчизняну «прописку», з неї хтось має сплатити ПДВ. Оскільки зобов’язати постачальника-нерезидента це зробити майже неможливо, Податковий кодекс України (далі — ПКУ) доручає цю місію постійному представництву постачальника-нерезидента. Звісно, якщо воно зареєстроване платником ПДВ.
Якщо ж постійне представництво без ПДВшного статусу чи такого в Україні немає, то обов’язок нарахувати й сплатити ПДВ із наданих нерезидентом послуг покладають на їх отримувача. Адже в п. 180.2 ПКУ чітко зазначено: у разі отримання послуг нерезидентів (у т.ч. їх постійних представництв — неплатників ПДВ), місце постачання яких — митна територія України, відповідальною особою за нарахування та сплату ПДВ до бюджету є отримувач таких послуг.
Своєю чергою, профільна ст. 208 ПКУ уточнює, що сплатити ПДВ за отримані нерезидентські послуги повинні:
— особи, зареєстровані платниками ПДВ;
— будь-які інші юридичні особи — резиденти.
Утім, податківці розширили коло таких «щасливчиків», додавши до них фізосіб-підприємців (єдинників і загальносистемників).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
