На підприємстві торгівлі завжди знайдеться товар, що залежався, втратив свої первісні властивості, або товар, який не має попиту та уже важко продати за раніше заявленою вартістю. Ці обставини вимагають періодично проводити уцінку товарів. Водночас через низку обставин може з’явитися необхідність, навпаки, дооцінити товари. Про облікові нюанси переоцінки поговоримо в цьому розділі спецвипуску.

5.1. Облік уцінки

Рішення про уцінку приймає керівник підприємства та оформляє його наказом. Керівник може затвердити комісію, яка проведе оцінку запасів на предмет їх знецінення і складе перелік активів, що підлягають уцінці. Для цього доцільно провести інвентаризацію*.

* Детально про порядок проведення інвентаризації та відображення в обліку її результатів читайте в спецвипуску «Податки & бухоблік», 2020, № 93.

Переліки товарів на уцінку передають на розгляд і затвердження керівнику. Після того як керівник їх затвердить, необхідно скласти Акт уцінки довільної форми (п. 3.15 Методрекомендацій № 2). Звісно, цей Акт повинен містити всі обов’язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону № 996**.

** Як зразок можна використати форму опису-акта, наведену в додатку до Положення № 120.

Результати уцінки відображають в обліку в тому місяці, в якому був складений Акт уцінки. Про відображення суми уцінки в обліку й поговоримо далі.

Бухгалтерський облік

Як ми вже говорили раніше, у бухгалтерському обліку придбані (отримані) або виготовлені запаси (у тому числі товари) зараховують на баланс за первісною вартістю (п. 8 НП(С)БО 9). Далі на кожну дату балансу товари відображають у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок (п. 24 НП(С)БО 9):