Вийшло, як завжди: окрім виправлення цим Законом попередніх своїх нормативних «косяків», автори додали нових плюс ускладнили/забюрократизували й без того непростий облік та адміністрування операцій з пальним. ☹
Усі норми цього Закону набувають чинності з дня, що йде за днем його опублікування (повторимо, наразі він іще навіть не підписаний).
Акциз
Акцизні склади.Визначення акцизного складу (стаціонарного) в п.п. 14.1.6 ПКУ доповнено застереженням, що критерій об’єму ємностей (200 м3) для невіднесення місця до акцизного складу не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу. Мабуть, це зробили для того, щоб платники акцизу не змогли ухилятися від реєстрації як окремих акцизних складів тих місць, де зберігається пальне в місткостях загальним об’ємом менше 200 м3. У світлі цієї норми платникам акцизу слід перевірити, чи усі склади вони зареєстрували (нагадаємо, тут орієнтир фіскали роблять на конкретну адресу: накшталт одна адреса — один склад), інакше можна отримати 1 млн грн. штрафу в подарунок.
Перелік того, що не вважається акцизним складом, доповнили приміщенням або територією, у тому числі платника акцизу (!), де зберігається або реалізується виключно пальне в споживчій тарі місткістю до 5 л включно, яке було отримано від виробника або особи, що здійснила його розлив у таку тару. Тепер незалежно від недотримання критеріїв «200 м3» і «1 млн л» у таких випадках акцизного складу не буде (навіть і в платників акцизу).*
* Про низку проблем, включаючи й цю, у тих суб’єктів, хто торгує пальним у дрібній тарі (до 5 л включно), див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 76, с. 10.
Норма сформульована з рук геть погано.
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: