Послуги аутсорсингу (від англ. outsourcing або outer-source-using — використання зовнішніх ресурсів) нині доволі поширені в підприємницькій діяльності.
Визначення терміна «аутсорсинг» можна знайти в р. 4 КВЕД-2010:
«Аутсорсинг — угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу, допоміжні функції».
Проте це визначення застосовують із метою статистичних спостережень, тобто воно має обмежену сферу застосування. А от загальне законодавче визначення терміна «аутсорсинг» наразі в Україні відсутнє.
Загалом аутсорсинг — це передання замовником (юридична особа, приватний підприємець) на підставі відповідного договору певних видів діяльності чи окремих функцій іншому суб’єктові господарювання (аутсорсеру), який спеціалізується безпосередньо саме на таких видах діяльності (чи функціях).
За таким договором особи, які є найманими працівниками аутсорсера, виконують певні функції, необхідні для ведення замовником його господарської діяльності. При цьому такі працівники не передаються в розпорядження замовника, а підпорядковуються своєму роботодавцеві (аутсорсеру). Саме у цьому полягає головна ключова відмінність аутсорсинга від аутстафінга У разі аутсорсингу за межі підприємства виводять господарські функції, а під час аутстафінгу — працівників, які виконують роботу для замовника.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: