Суть справи. Підприємству надійшов запит від головного управління ДФС в області про надання пояснень і документального підтвердження операцій з одним з контрагентів. Причиною суперечки став той факт, що податківці не спромоглися як слід обґрунтувати направлення свого запиту. Прямо не вказали на жодну з підстав, передбачених п. 73.3 ПКУ.
Позиція податківців
Обґрунтовуючи правомірність свого запиту, фіскали стверджували, що у зв’язку з плановою виїзною перевіркою контрагента позивача їм необхідно було отримати податкову інформацію про операції з тим, хто перевіряється.
При цьому «контролери» напирали на відповідність звернення формальним ознакам, передбаченим усе тим же п. 73.3 ПКУ. А також упевнено стверджували, що в документі міститься підстава, яка дозволяє запитувати інформацію в позивача.
Рішення справи судом
ВАСУ став на сторону підприємства і вказав на такі моменти.
По-перше, суд дійшов висновку, що в запиті податківців немає жодної прямої згадки про підстави, указані в п. 73.3 ПКУ.
По-друге, служителі Феміди відкинули твердження про те, що в цьому випадку законною підставою для направлення запиту може стати зустрічна перевірка контрагента позивача і можливі порушення останнім вимог законодавства. Аргументував суд це тим, що в «податковому посланні» не міститься жодних даних, які свідчили б про порушення позивачем-підприємством підконтрольного податківцям законодавства.
Думка редакції
Подібна ситуація із запитами фіскалів виникає часто-густо.
Достатньо часто вартові податків і зборів що-небудь та й «забудуть». Іноді випадково, а іноді і свідомо.
Але вимоги ПКУ — це не просто формальність. Умови і порядок здійснення всіляких дій контролюючими органами встановлені Кодексом не просто так, а для дотримання балансу публічних і приватних інтересів. Тобто інтересів держави та госпсуб’єктів.
Дійсно, є загальні норми, які наділяють податківців правом отримувати безкоштовно «податкову» інформацію від госпсуб’єктів, держорганів, органів місцевого самоврядування й інших «персонажів» (п.п. 20.1.2 ПКУ).
У свою чергу,
платники податків зобов’язані запитувану інформацію надавати
Саме таке положення встановлене в п.п. 16.1.7 ПКУ.
Проте ПКУ висуває певні вимоги до тексту запиту і його зовнішнього вигляду. Безумовно, ви вже знаєте про те, як повинен виглядати цей документ. Але, як мовиться, повторення є мати навчання. Тому нагадаємо ключові моменти.
Відповідно до п. 73.3 ПКУ такий документ підписується керівником (заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
а) підстави для надання запиту відповідно до п. 73.3 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
б) перелік запитуваної інформації і список документів, які пропонується надати;
в) печатку контролюючого органу.
Підстави для направлення інформаційного запиту теж визначені ПКУ все в тому ж п. 73.3:
1) за результатами аналізу податкової інформації виявлені факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи ДФС;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУта/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;
3) виявлена недостовірність даних, які містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) стосовно платника податків подана скарга про ненадання таким платником:
— ПН покупцеві або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН, передбачених п. 201.1 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації у ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування;
— акцизної накладної покупцеві або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) проводиться зустрічне звіряння;
6) в інших випадках, визначених ПКУ.
І нехай п. 6 нашого списку достатньо широкий, він все-таки обмежує підстави для направлення податкового запиту положеннями ПКУ.
У будь-якому випадку фіскали у своєму запиті повинні виразно сформулювати причину свого «послання із зазначенням конкретного пункту ПКУ. І навіть використовуючи «гумовий» п. 6 нашого списку, точних посилань не уникнути.
У ситуації, яку ми розглядаємо, податківці зобов’язані були чітко вказати як підставу зустрічне звіряння, проте цього не зробили.
При цьому в такому випадку варто врахувати, що
якщо запит складений з порушеннями вимог абзаців першого — п’ятого п. 73.3 ПКУ (див. вище), платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит
Таке правило передбачене положеннями п. 73.3 ПКУ.
Але іншою стороною «ігнору» може стати перевірка. Адже з точки зору фіскалів — це лише незаконна відсутність відповіді. Тому деякі платники податків, щоб уникнути подібної долі, як і в цьому випадку, намагалися оскаржити в судовому порядку дії «контролерів» з направлення «податкового» запиту. І донедавна суди нічого й чути не хотіли про такі позови.
З рішення в рішення ВАСУ* повторював одну й ту ж «мантру»: інформаційний запит не створює жодних правових наслідків і не впливає на права й обов’язки госпсуб’єкта. При цьому єдиним правовим наслідком складання і направлення письмового запиту є виникнення обов’язку в платника податків подати цю інформацію. Тому якщо запит складений з порушенням вимог чинного законодавства, відповідного обов’язку в госпсуб’єкта не виникає (ще раз акцентуємо — це небезпечна позиція для платника податків).
* Див., наприклад, визначення ВАСУ від 12.07.2016 р. у справі № 813/3182/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 58983906).
Сучасна ж практика надає ще один шанс «урегулювати» ситуацію в межах правового поля.
Адже, як не крути, положеннями ПКУ рівною мірою повинні керуватися і платники податків, і контролюючі органи. Сподіваємося, що, принаймні, вищі судові інстанції й далі дотримуватимуть подібної позиції.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2017 року м. Київ К/800/25008/16
Вищий адміністративний суд України <…>
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю <…> звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними дії <…> державної податкової інспекції <…> щодо складання та направлення запиту <…> про витребування в ТОВ <…> пояснень та їх документального підтвердження.
<…>
За змістом п. 73.3 ст. 73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, коли: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених ст. 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.
<…>
Так, судами попередніх інстанцій із запиту <…> установлено, що відповідач, на підставі пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 та 73.5 ст. 73 ПК України, просить позивача надати пояснення та документальне підтвердження господарських відносин із ПП <…> за період 2013 — 2014 років.
Тоді ж у вказаному запиті відповідача конкретно не визначено про жодну чи декілька з шести визначених у п. 73.3 ст. 73 ПК України підстав для направлення такого запиту.
Доводи податкового органу про те, запит направлено позивачу у зв’язку з проведенням зустрічної звірки його контрагента та можливі порушення ним вимог законодавства <…> суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному запиті позивача не зазначено жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової звітності з ПДВ з використанням результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів даних ЄРПН, які свідчать про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновки суду І інстанції, що запит відповідача про надання інформації <…> був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов’язку надавати відповідь на вказаний запит відповідно до абз. 14 п. 73.3. ст. 73 ПК України і, як наслідок, дії податкового органу щодо направлення вказаного запиту є протиправними.
<…>
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що з рішення суду першої інстанції вбачається, що при його ухвалені суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення та воно ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
<…>
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю <…> задовольнити.
Амброзяк Наталя, юрист
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
