Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (ч. 2 ст. 13 Закону № 2473).
Відповідно до п. 21 розділу II постанови Правління НБУ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 02.01.2019 р. № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022 та п. 14 прим. 2 постанови НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 р. № 18 з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів.
Водночас у ч. 5 ст. 13 Закону № 2473 визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Питання зупинення граничних строків розрахунків та нарахування пені визначено, зокрема, у ч. 7 ст. 13 Закону № 2473, а саме: у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого у зовнішньоекономічному договорі (контракті), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі винесення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю або частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожен день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Тобто, підставою для зупинення нарахування пені за порушення граничного строку здійснення розрахунків, встановленого згідно зі ст. 13 Закону № 2473, за операціями резидента з експорту товарів за зовнішньоекономічним договором, є факт прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом).
З дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) пеня за порушення граничного строку розрахунків у цей період не нараховується.
Тобто, у Законі № 2473 не визначено підстави для зупинення відліку граничних строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення у разі перебування нерезидента в процедурі банкрутства.
Висновки щодо наявності чи відсутності факту порушення граничних строків розрахунків за експортною операцією, а також рішення про нарахування чи не нарахування пені відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473 за порушення граничних строків розрахунків можливо зробити лише за результатами проведеної документальної перевірки суб’єкта господарської діяльності та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та сум заборгованості на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались, та результатів судового розгляду.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Джерело: “Я – Бухгалтер”
