Жінка працює за основним місцем роботи й за сумісництвом на умовах неповної зайнятості. Заробітна плата за сумісництвом менша ніж розмір мінзарплати. Чи потрібно нараховувати допомогу у зв’язку з вагітністю й пологами за місцем роботи за сумісництвом виходячи з розміру мінзарплати?
ВІДПОВІДЬ: Сума допомоги у зв’язку з вагітністю й пологами у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої було сплачено страхові внески до Фонду, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений виходячи з мінзарплати, установленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105, далі — Закон про соцстрах).
Зазначена норма не містить уточнень щодо того, чи треба визначати мінімальну суму допомоги у зв’язку з вагітністю й пологами залежно від повної чи неповної зайнятості застрахованої особи (див. лист Мінсоцполітики від 08.05.2015 р. № 6811/0/14-15/18). Тобто норму ч. 2 ст. 26 Закону про соцстрах можна застосовувати в обох випадках.
Якщо норму ч. 2 ст. 26 Закону про соцстрах читати буквально, то виходить, що застрахована особа начебто має право на мінімальний розмір матзабезпечення за обома місцями роботи, адже трудові договори за основним місцем і за сумісництвом юридично не пов’язані, а допомогу у зв’язку з вагітністю й пологами нараховують за кожним із місць роботи окремо.
Проте Мінсоцполітики дотримується іншої позиції, наголошуючи, що гарантію щодо нарахування допомоги у зв’язку з вагітністю й пологами виходячи з мінімальної зарплати застосовують лише за основним місцем роботи, а за сумісництвом — ні (див. лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: