Пунктом 15 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є особи, які беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзаців 5-6 ч. 1 ст. 10 Закону № 2464 до платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, відносяться особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених п.п. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та домашні працівники.
Домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем (ст. 173 прим. 2 гл. XI-А КЗпП).
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені, зокрема, в абзаці п’ятому частини першої статті 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
Особи, зазначені в ч. 1 ст. 10 Закону № 2464 подають до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску).
З особою, яка подала до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору (абз. 3 ч. 3 ст. 10 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).
Частиною 6 ст. 10 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску встановлюється у розмірі, визначеному ст. 8 Закону № 2464 (крім випадків одноразової сплати, передбачених частиною п’ятою статті 10 Закону № 2464).
Так, згідно з ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок:
- для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята статті 8 Закону № 2464);
- для осіб, які є домашніми працівниками і беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі 22 відсотки суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (ч. 14 прим. 2 ст. 8 Закону № 2464).
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Джерело: “Я – Бухгалтер”