Чи можна збільшити статутний капітал ТОВ шляхом взаємозаліку вимог засновника (фізособи) щодо повернення поворотної фінансової допомоги? Якщо так, як це правильно юридично оформити?

ВІДПОВІДЬ: Ми вважаємо, що за виконання певних умов збільшити статутний капітал можна шляхом унесення кредитором внеску у вигляді права вимоги. Далі — докладніше.

Можливість проведення зарахування зустрічних вимог передбачена ст. 601 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) і ст. 203 Господарського кодексу України (далі — ГКУ). Для проведення таких дій необхідно, аби одночасно виконувалися 3 умови. Вимоги мають бути:

1) зустрічними;

2) однорідними;

3) такими, строк виконання яких настав, або ж цей строк не встановлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги.

Звісно, вимоги мають бути від обох сторін. Отже, якщо йдеться про збільшення статутного капіталу, то аби підприємство могло пред’явити вимогу до засновника, останній має спочатку прийняти рішення про збільшення статутного капіталу, унести зміни до статуту товариства та зареєструвати їх у держреєстратора. Лише після цього в засновника виникне обов’язок унести кошти. Адже без реєстрації таких змін у засновника немає заборгованості перед підприємством (певна річ, за умови, якщо він уніс основну суму статутного капіталу). Тобто лише після державної реєстрації збільшення розміру статутного капіталу виникає заборгованість засновника перед підприємством, а в підприємства — право вимагати погашення такої заборгованості.

Щодо зустрічності й однорідності вимог питань не виникає. Адже підприємство зобов’язане повернути засновнику кошти, які він надав як поворотну фіндопомогу, а засновник повинен унести додатковий внесок на рахунок підприємства також грошима. Сумніви у цьому випадку викликає лише виконання останньої умови: аби провести зарахування зустрічних вимог, строк їх виконання мав настати або ж цей строк не встановлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги. ЦКУ чітко не вказує, чи потрібно для проведення зустрічних вимог, аби строки їх виконання були синхронні. І тут у пригоді стають норми ГКУ, зокрема його ч. 3 ст. 203, відповідно до якої господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Як бачимо, ГКУмовить, що для зарахування достатньо, аби настав строк виконання лише однієї вимоги (був не визначений чи визначений моментом витребування).

Своєю чергою, слід зважати на особливості, які виникають під час зарахування зустрічних вимог, і однією з них є повернення поворотної фіндопомоги. Залежно від умов договору для проведення такого зарахування необхідно, аби засновник пред’явив вимогу про повернення коштів або ж настав строк повернення таких коштів відповідно до умов договору.

<…>

Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: