Статтею 3-1 Закону про оплату праці встановлено основні вимоги та умови щодо оплати праці працівників.
По-перше, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Але при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:
- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та понаднормовий час, роз’їзний характер робіт,
- премії до святкових і ювілейних дат.
По-друге, відповідно, всі решта складових зарплати працівника (окрім тих, що згадані в п. 1) — враховуються!
По-третє, працівнику мають нарахувати всі складові його заробітної плати. Якщо отримана в результаті нарахована заробітна плата (за мінусом виключень з першого правила) менша за розмір мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня.
По-четверте, якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці виконується пропорційно до виконаної норми праці.
І насамкінець: будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
На оплату праці впливає і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адже згідно із ст. 6 Закону про оплату праці, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
У 2023 році він не може бути меншим ніж 2684 грн.
Втім, при
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: