Тема щодо нарахування податків та зборів при виплаті сум фізособам за судовими рішеннями не втрачає актуальності. І найголовніше, що цікавить роботодавців, — скільки вони мають виплатити саме фізособі? Суму, зазначену в судовому рішенні (адже в ньому зазначається пряме розпорядження, яку суму треба виплатити), чи цю суму після оподаткування (тобто за мінусом податків)?

Що кажуть податківці?

Тут без сюрпризів — податківці вважають, що зі сум зарплати, відпусткових, компенсації за невикористані відпустки, лікарняних тощо, нарахованих та виплачених працівникові (або колишньому працівникові) за рішенням суду, треба утримати і сплатити до бюджету ПДФО та ВЗ. І зробити це має роботодавець (якщо він є суб’єктом господарювання). Адже в такому разі роботодавець є податковим агентом фізособи, що отримує дохід.

І це стала точка зору, яка існує багато років. Так вважають і ДПСУ, і територіальні податкові органи.

Наприклад, листом від 16.12.2020 ГУ ДПС у Полтавській області дало роз’яснення щодо оподаткування ПДФО, ВЗ та ЄСВ середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого за рішенням суду. Нас зараз цікавлять вирахування, тож подивимося, що сказано про ПДФО та ВЗ.

Так, згідно з пп. 168.1.1 ПКУ, податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ. Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.

<…>

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!