Ситуація. Жінка пропрацювала на підприємстві з 01.10.2018 р. по 11.01.2019 р., звільнена за власним бажанням. Зараз вона вимагає компенсувати їй невикористану додаткову відпустку на дітей за 2018 і 2019 роки як матері двох дітей віком до 15 років (у 2018 році жінка працювала тільки на нашому підприємстві). Чи зобов’язане підприємство через півроку після звільнення виплачувати працівниці «відпускну» компенсацію, якщо під час роботи вона не подавала ні заяви на цю відпустку, ні копії свідоцтв про народження дітей?
Ситуація неоднозначна. З одного боку, працююча жінка, яка має двох і більше дітей віком до 15 років, має право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 19 Закону про відпустки). Причому якщо працівниця не скористалася з якихось причинцим правом за декілька попередніх років, вона має право використати цю відпустку, а в разі звільнення, незалежно від підстав, їй має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпусток.
Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право працівника на додаткову відпустку на дітей (див. листи Мінпраці від 21.07.2010 р. № 215/13/116-10, від 19.02.2010 р. № 48/13/116-10).
З іншого боку, для отримання додаткової відпустки на дітей працівниця повинна надати роботодавцеві підтвердні документи. У нашому випадку — копії свідоцтв про народження дітей1.
1 Детальніше про документи див. у статті «Додаткова відпустка на дітей: є запитання і є відповіді» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 31).
Що робити, якщо в період роботи ці документи не були надані, а право на «дитячу» відпустку працівниця заявила після звільнення? Чи зобов’язаний роботодавець виплатити працівниці в цій ситуації компенсацію за невикористану відпустку?
<…>
Джерело: Бухгалтер 911 – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати:
