Чи може ціна в договорі між резидентами бути прив’язана до іноземної валюти? Чи виникають при цьому курсові різниці? Чи належать вони до бази оподаткування ПДВ? Як відобразити таку ціну в бухобліку продавця? Відповіді на ці запитання не завжди є простими й очевидними.
Ціна, встановлена в еквіваленті до іноземної валюти
Положення чинного Закону про валюту хоч і передбачають обов’язковість застосування валюти України під час здійснення розрахунків між резидентами, проте не містять заборони щодо визначення грошового еквівалента зобов’язань в іноземній валюті.
А згідно з наявним судовим рішенням, порушень чинного законодавства в разі вираження в договорі грошових зобов’язань в іноземній валюті немає. Такі висновки, зокрема, озвучив ВГСУ в оглядовому листі від 29.04.2013 №01-06/767/2013, ВСУ — у постанова від 24.01.2019 у справі №755/21165/15-ц.
Також коригування оплати за товар, в основі якого лежить зміна курсу гривні стосовно певної іноземної валюти, прямо не заборонене і не суперечить загальним засадам цивільного законодавства щодо свободи договору (ст. 627 ЦКУ) та вільного встановлення у договорі ціни як його умови (ст. 632 ЦКУ).
Статтею 533 ЦКУ передбачено, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Формулюючи висновок щодо застосування ч. 2 статті 533 ЦКУ в спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду констатує: якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що за наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
