На відміну від наших законотворців, роботодавець не має права на помилку. Він повинен все знати, все вміти, про все здогадуватися і не порушувати права працівників. Він не може закрити очі і просто чекати: «саме розрулиться». Він за кермом! Ситуація з коронавірусом на 100 % підтверджує сказане вище. Карантин триває вже більше пів року. Статистика щодо тих, хто заразився, лякає. Але роботодавець залишається сам на сам із COVID-19.
Чи є у вас план, містере Фікс?*
* Цитата із м/ф «80 дней вокруг света».
Одразу почнемо з головного запитання, яке хвилює все більше роботодавців.
Чи є наразі нормативні документи, які визначають порядок (план) дій роботодавця, працівник якого захворів на коронавірус чи є контактною особою?
Ні. Є бурхлива діяльність від уряду та Верховної Ради. А ось порядку немає.
Проте є відповідальність! Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III, іншими актами законодавства, а також рішень ОМС з питань боротьби з інфекційними хворобами загрожує посадовим особам роботодавця адмінштрафом від 34000 до 170000 грн (ст. 443 КпАП).
Звісно, не у всіх є в кишені такі суми на штрафи. Тож метання роботодавців у пошуках правди зрозумілі. Причому, оскільки захворювання на COVІD-19 належить до інфекційних захворювань, то хочеш не хочеш, а на Порядок № 337** озиратися будеш. Адже гостре профзахворювання — це захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні захворювання).
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: