Серед низки законодавчих змін, які набрали чинності 1 січня 2018 року, звернімо особливу увагу на положення про поширення трансфертного ціноутворення на операції, які відбуваються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Відповідну норму закріплено в пп. «ґ» пп. 39.2.1.1 ПКУ. З 01.01.2019 її уточнено фразою, що до таких операцій належать, зокрема, внутрішньогосподарські розрахунки. Водночас єдиним критерієм для визнання операції між нерезидентом та його постійним представництвом контрольованою є досягнення нею розміру в 10 млн грн.
Висновок про те, що зміни, унесені Законом від 23.11.2018 р. № 2628-VIII до пп. «ґ» пп. 39.2.1.1 ПКУ, ґрунтуються на комплексному тлумаченні норм законодавства України та міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Зауважимо
Застосування трансфертного ціноутворення для постійних представництв нерезидентів не є суто українським ноу-хау, а діє на практиці в багатьох країнах і навіть є одним із важливих принципів Модельних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування ООН і Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Такі зміни варто розглядати як один із кроків до впровадження Україною міжнародного досвіду в оподаткуванні доходів нерезидентів (зокрема, проекту ОЕСР і G20 щодо запобігання розмиттю податкової бази та переміщенню прибутків ).
OECD/G20 Base Erosion and Profit Shifting Project.
Новації потребують істотного переосмислення як практики застосування трансфертного ціноутворення, так і практики оподаткування прибутку нерезидентів, які ведуть діяльність, використовують активи або мають в Україні персонал . Саме визначенню оподатковуваного прибутку постійного представництва з урахуванням законодавчих змін і присвячено цю статтю.
Поняття постійного представництва передбачає наявність в Україні місця діяльності (тобто використання певних активів) або персоналу (докладніше про це — у підрозділі 1.1).
Аналіз ураховує не лише положення ПКУ, а й вплив деяких норм чинних договорів про уникнення подвійного оподаткування, які згідно з положеннями п. 3.2 ПКУ та Конституції України превалюють над законодавством України.
Як джерело тлумачення міжнародних договорів використовують Коментар ОЕСР і Коментар ООН до Модельної конвенції про уникнення подвійного оподаткування . Хоча ці документи формально не є юридично зобов’язальними, а Україна — не член ОЕСР, треба сказати, що Модельна конвенція й Коментарі ОЕСР є загальновизнаним у світі джерелом права та спільним контекстом, відповідно до якого застосовують міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
