Платник податків не зобов’язаний доводити, що він надав податківцям усю первинну документацію, яку вони вимагали під час перевірки. Навпаки — обов’язок зазначити, що якісь документи не було надано, покладається на ДПС. В акті перевірки має бути сказано про це*.
Платникам податків добре відомо, що будь-яка податкова документальна перевірка починається разом з отриманням переліку документів, які потрібно надати до перевірки. І навіть якщо платник податків надасть усі наявні документи, згодом в акті перевірки можуть з’явитися зауваження щодо відсутності деяких із них.
* Постанова Верховного Суду від 26.12.2023 у справі №480/2423/21.
Водночас суди неодноразово вказували на те, що платник податків має зробити все, щоб або під час перевірки, або вже під час розгляду заперечень до акта перевірки надати все, що не було враховано податковими органами. Ну і, звісно, він зацікавлений вчинити так, щоб його дії не призвели до «повторної» перевірки.
Як платникові податків убезпечитися та довести суду, що всі документи було надано, проте податковий орган їх або не прийняв, або не врахував? Коментована нами справа дає чітку відповідь, як діяти у подібних ситуаціях.
Документи до перевірки — опис чи акт відмови?
ГУ ДПС області провело перевірку державного підприємства та зафіксувало в акті, що до перевірки не було надано первинних документів щодо здійснений у 2019 році господарських операцій. Посадові особи ДП надали тільки належним чином засвідчені оборотно-сальдові відомості за період з 01.01.2019 до 08.10.2019.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
