1 серпня цього року завершився трирічний перехідний період після відновлення перебігу строків давності, що їх призупинили через карантин та воєнний стан. Чи означає це, що податкових перевірок за 2020–2022 роки не буде? Розберімося, як працює стаття 102 Податкового кодексу, коли строк давності дійсно спливає, які є винятки й чому навіть після сплину строків перевірки не варто поспішати знищувати первинні документи
1 серпня 2026 року стало важливою датою для платників податків. Саме цього дня завершився трирічний період після відновлення перебігу строків давності, які були призупинені до 1 серпня 2023 року спочатку через карантин унаслідок COVID-19, а потім через воєнний стан. Тож серед бухгалтерської спільноти поширилася думка, що після цієї дати ДПС вже не зможе перевіряти події 2020–2022 років.
Це твердження правильне лише частково. Умова — конкретний платник не підпадає під спеціальні правила, а строк давності обчислювали без будь-яких додаткових обставин.
Загальне правило встановлене в пункті 102.1 Податкового кодексу України (ПК): орган контролю може визначити суму грошового зобов’язання не пізніше за дату, коли сплинуть 1095 днів після граничного строку подання декларації (її фактичного подання, якщо декларацію подали із запізненням).
Із 18 березня 2020 року перебіг цих строків призупинили. Для більшості платників їх відлік поновили лише з 1 серпня 2023 року (п. 52-2, пп. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПК). Відповідно, три роки потому вплив цього «заморожування» на більшість звичайних податкових перевірок фактично завершився.
Саме тому після 1 серпня 2026 року у більшості випадків податкові органи вже не зможуть донараховувати податкові зобов’язання за звітні періоди 2020–2022 років. Але універсальної дати не існує.
Попри поширені заголовки про «закриття» старих періодів, бухгалтерам не варто орієнтуватися лише на календарну дату.
<…>
Джерело: Експертус Головбух – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
