Весною 2023 року на законодавчому рівні було впроваджено ініціативу «Е-резидентство», яка має на меті збільшення надходжень до бюджету шляхом залучення резидентів окремих розвинених країн. Хто може бути е-резидентом та які вимоги висуваються до кандидатів на е-резидентство? На ці питання детально підготували відповіді юристи компанії OGP.
Електронним резидентом може стати іноземна особа, яка відповідає певним вимогам, а саме:
вік – не менше 18 років;
не є податковим резидентом України;
отримала кваліфіковані довірчі послуги, тобто електронний підпис;
отримала безпосередньо статус е-резидента та інформацію про це внесено до відповідної інформаційної системи «Е-резидент».
Розглянувши дані вимоги, можна дійти висновку, що процедура набуття статусу е-резидента досить легка. Однак, під час подачі документів випливають додаткові вимоги до кандидата, наприклад: відсутність судимості, відсутність притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність обмежень щодо можливості набуття статусу е-резидента. Всі вимоги стосовно судимостей та відповідальності перевіряються МВС України та СБУ. Також, під час подачі документів для отримання статусу електронного резидента висувається вимога до паспортного документа заявника, термін дії якого не повинен сплинути менш ніж за рік до моменту подачі документів.
Але і це не все, адже в законодавстві чітко закріплюються норми стосовно того, хто не може бути електронним резидентом. Обмеження стосуються: громадян України; осіб без громадянства; іноземців, які мають посвідку на постійне проживання в Україні; іноземців, які є податковими резидентами України; іноземних осіб, які отримують доходи в Україні. Окрема заборона стосується іноземців, які є громадянами, проживають або постійно перебувають в країнах: які визнані державою-агресором та/або державою-окупантом щодо України; країни внесені до “чорного” та “сірого” списку FATF; країни визнані Європейською комісією як країни зі слабкими режимами запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Після набуття статусу електронного резидента, до іноземної особи встановлюються вимога щодо обов’язкової реєстрації фізичною особою-підприємцем. Питання вибору системи оподаткування не стоїть, адже е-резидент може бути фізичною особою-підприємцем лише платником єдиного податку 3 групи. В е-резидента є обов’язок щодо відкриття рахунку в банку, який він обере самостійно із запропонованих. Вся підприємницька діяльність е-резидента ведеться дистанційно, це стосується і подачі документів на набуття статусу е-резидента, і підписання документів ЕЦП, і отримання доходів виключно на рахунок банку тощо.
Варто звернути увагу на податкові вимоги стосовно господарської діяльності е-резидента. До таких вимог відносяться:
1) Спрямування підприємницької діяльності лише на нерезидентів України, тобто е-резиденти можуть надавати послуги, виробляти та/або продавати товари лише для нерезидентів України.
2) В штаті працівників е-резидента не повинно бути громадян України.
3) Розмір доходу не має бути більшим за 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року. У випадку перевищення вище встановленого доходу, ставка податку складатиме 15% від доходу (замість 5%).
З іншої сторони – недоліком даного статусу є неврегульованість з точки зору міждержавних угод про уникнення подвійного оподаткування. На противагу класичному статусу податковго резидента або відкриттю юридичної особи в Україні.
Отже, до е-резидентів на кожному етапі від моменту висування кандидата на отримання статусу електронного резидентства до моменту вже набуття даного статусу висуваються ряд обов’язкових до виконання законодавчих вимог.
Підготовлено юристами OGP.UA
