Національний банк України здійснює авторизацію небанківських надавачів фінансових платіжних послуг на надання фінансової платіжної послуги здійснення еквайрингу платіжних інструментів (далі – еквайринг).
У серпні 2025 року Національний банк визначив ключові ознаки, які характеризують платіжну послугу еквайрингу та відрізняють її від платіжної послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Чіткі ознаки фінансової платіжної послуги еквайрингу встановлено Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.07.2022 р. № 164 (відповідні зміни до якого були внесені в серпні 2025 року).
Платіжні установи та фінансові компанії, що здійснюють надання платіжної послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, у діяльності яких наявні ознаки надання платіжної послуги еквайрингу та які мають намір надавати такі послуги, мали звернутися до Національного банку для розширення обсягу їх ліцензій послугою еквайрингу у встановлений Національним банком строк.
Результати авторизації
Протягом 2026 року Нацбанк авторизував на надання послуг з еквайрингу такі:
платіжні установи:
ТОВ “РОЗЕТКА ПЕЙ”;
ПрАТ “ЗАПОРІЖЗВ’ЯЗОКСЕРВІС”;
ТОВ “ПУ “ФІН ПЕЙ”;
ТОВ “ХОСТПЕЙ”;
ТОВ “УКРАЇНСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА”;
ТОВ “УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ”;
ТОВ “ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА”;
фінансові компанії:
ТОВ “МСБ ФІНАНС”;
ТОВ “ФК “МПС”;
ТОВ “Фінансова компанія “АРТУА”;
ТОВ “ФК МБК” (з одночасною трансформацією статусу на платіжну установу).
Крім зазначених установ, послугу з еквайрингу мають право надавати з 2023 року ТОВ “НоваПей” та АТ “УКРПОШТА”, із 2025 року – ТОВ “ПЦ ГЕРЦ”.
Загалом станом на зараз на платіжному ринку України працюють чотирнадцять небанківських установ, які мають право надавати послугу з еквайрингу, а також переважна кількість банків, які також мають право надавати таку послугу.
Відомості про надавачів платіжних послуг оприлюднені в Реєстрі платіжної інфраструктури.
Нацбанк продовжує конструктивну взаємодію з учасниками платіжного ринку.
Водночас динаміка розгляду заяв залежить безпосередньо від повноти та якості поданих документів, своєчасного усунення компаніями виявлених недоліків.
Нагадаємо, що надавачі платіжних послуг мали достатній строк – близько року, для адаптації до нових вимог.
Основними причинами, що ускладнюють для компаній безперешкодне розширення обсягу ліцензій, є:
невідповідність вимогам до структури власності;
наявність питань щодо ділової репутації та фінансового стану;
факти порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Безперервність функціонування платіжного ринку зберігається
Національний банк наголошує, що процес авторизації триває та не створює ризиків для безперервності роботи платіжного ринку і доступності послуг для користувачів.
Настання визначеного строку авторизації не означає одномоментного припинення надання платіжних послуг після 02 вересня 2026 року учасниками, які не встигли завершити процедуру. Надання послуг такими учасниками не припиняється автоматично у зв’язку із закінченням строку. Натомість після 02 вересня 2026 року розпочнеться етап, на якому Національний банк у межах наглядової функції оцінюватиме обставини кожного учасника та керуючись принципами пропорційності та адекватності встановлюватиме доцільність застосування чи незастосування заходів впливу.
Відповідно для забезпечення безперервності функціонування платіжного ринку після 02 вересня 2026 року послуги продовжують надаватися, зокрема і для прийняття платежів на користь сегментів, де присутні складні платіжні схеми з різними унікальними для ринку інтеграціями між учасниками.
Актуальний статус кожного надавача та обсяг його ліцензії доступні в Реєстрі платіжної інфраструктури на сторінці Офіційного інтернет-представництва НБУ.
Джерело: “Я – Бухгалтер”
