Якщо дуже спрощено, то фінансовий лізинг — це довгострокова оренда основного засобу, переважно з правом викупу. Як обліковують та оподатковують операції з передачі та отримання майна у фінлизінг та що взагалі є фінансовим лізингом, розглянемо в статті.

Визначення поняття фінлізінгу

Фінлізинг — це вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується за договором фінлізингу на строк та за плату передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінлізингу майно, що йому належить на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов із додержанням визначених цим законом ознак (умов) фінлізингу (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону про фінлізинг).

Важливі застереження:

— лізингодавцем може бути лише юрособа, яка має право надавати послуги з фінлізингу і на підставі договору передає лізингоодержувачу у володіння та користування об’єкт фінлізингу (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону про фінлізінг);

— стосовно лізингодавця є істотний момент. Позаяк фінлізинг визнається фінпослугою згідно з п. 1 ст. 4 Закону про фінпослуги, то така юрособа повинна мати ліцензію на надання послуг фінлізингу та відомості про неї мають бути включені до Реєстру небанківських фінансових установ (пп. 4 п. 140 р. 11 Положення №199);

— лізингоодержувачем можуть бути фізособа, фізособа-підприємець або юрособа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об’єкт фінансового лізингу у володіння та користування (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про фінлізинг);

<…>

Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: